Нічний трамвай, зупинка серця,
лікар рахує всі реберця
Невдала помилка моя,
живучий ти, живу і я
Відправили мене додому,
куди вмирати молодому
чекає посуд, в залі
-
стеля
сніг іде, холод, пустеля
Що залишиш, то і буде
якщо не піде, не забуде
Навіщо сни тобі мрійливі,
вони даремні й брехливі
Чекай натхнення й почуттів,
рахуй удари побиттів.
***
© Copyright: Екатерина Дунаева, 2013
Свидетельство о публикации №213111701311
Свидетельство о публикации №213111701311
Рецензии