Спускаюсь по сходах
..
ці аромати
тебе не знайти, мене відіймати
шукаю на стелі твою знову тінь
твої крики слова, а чи грюкотінь
Я хочу почути аби тільки був,
я хочу дізнатись, де ти здобув.
Чи може я друга, хто вірить даремно
і це все мені приходить нікчемно
Твій номер
стіна,
вже давно приховала,
а в світ божевільний тебе я не звала
Спи у думках, лелій її знову
краще забудь про мою рідну мову
Не хочу проснутись, і знати про це
в тебе є кров, а не біле лице
Давай новий твір, вірш і поему
добав в гірку казку вишневого джему
А краще проспись
і знайди собі час,
бо вогник що був,
в мені вже погас.
сходи
© Copyright: Екатерина Дунаева, 2013
Свидетельство о публикации №213111701315
Свидетельство о публикации №213111701315
Рецензии