Осiнь-мачуха
Заплітає осінь коси, обсипає неба синь
У стрімкі струмочки часу, у потоки.
Голосінь чути відгомін. Уроків
Ріки року ждуть. Святинь
Позолотою крихкою вкрито музику.
До скринь ніч зірки ховає – зранку
Жде сватів. Така пора. Та очікує на ґанку
Мак-зерно. П'янку гвоздику
Холодить вчорашній сніг.
Збіг обставин. Збіг зі схилу
Променя тонкий батіг. Випробовуючи силу
День уже не чує ніг.
Ніби мачуха, ця осінь
До тепла не звикне зовсім.
17.11.13
© Copyright: Василь Кузан, 2013
Свидетельство о публикации №213111701512
Свидетельство о публикации №213111701512
Рецензии
