Вечiр-нiч
І троянда стікає кров’ю,
І слова без води у вазі,
І у серці немає болю,
Тільки скло і каміння станцій,
На яких семафор червоний
Вже не може підняти руку…
І немає у завтра колій,
І нічого не бачить сутінь.
А чекання облізла сука
Без ноги скавучить на місяць,
І у грудях надривний стукіт,
Що собі не знаходить місця.
І повзе по перону грудень,
І ламають колеса тишу,
І у темінь відходить будень…
Кольорами гнилої вишні
Мерехтить десь далеко спокій.
З ліхтаря витікає світло.
Чорне лезо іде жорстоко
Поміж ребра тонкого світу
До єдино-святої суті…
Виє вовком голодна сука.
І життя витікає в сутінь.
І перон опускає руки.
21-22.11.13
© Copyright: Василь Кузан, 2013
Свидетельство о публикации №213112200675
Свидетельство о публикации №213112200675
Рецензии
які чудові рядки . . .
- І повзе по перону грудень
- З ліхтаря витікає світло
з повагою Олег
Олег Устинов 27.02.2014 12:13 • Заявить о нарушении
- І повзе по перону грудень
- З ліхтаря витікає світло
з повагою Олег
Олег Устинов 27.02.2014 12:13 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.