Дахи вмивають дощі осінні,
Птахи злітають у теплий вирій,
Онука менший вже став на ніжки,
Долає першу свою доріжку.
Розтане скоро непевний сніг,
Та збережеться в душі той слід...
...Онука виріс, юнак вродливий,
Пішов шукати далеку мрію.
Але щороку, як сніг впадає,
На білій стрічці слід випливає.
Бабуся вірить: через роки
Поверне доля його сюди.
І у засніжену стежку зимову
Вкарбує слід свій господар дому!
Бабусина в1ра
© Copyright: Татьяна Тэн, 2013
Свидетельство о публикации №213112902057
Свидетельство о публикации №213112902057
Рецензии
А сейчас радует бабусю младший внук Лёвушка !Танюша ,радуй нас своими стихами!Успехов и удачи ! С любовью из Коломны !
Алла Андрияш 24.04.2014 20:35 • Заявить о нарушении
Алла Андрияш 24.04.2014 20:35 • Заявить о нарушении
Поклон Коломне и коломенцам! СПАСИБО, Аллочка. только что говорила с Люсей П., тоскует без Альбины, тебе привет!
Татьяна Тэн 24.04.2014 22:44 Заявить о нарушении
Татьяна Тэн 24.04.2014 22:44 Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.