Ніби диявол промовляє вустами жінки,
яка дивиться в полум'я і танцює.
"Ave alegre. Ave estudo".
Відпускає. І знову грація в кожній іскринці зіниць.
Зупинись, полонянко. Нам потрібне жертовне тіло напівбогині.
Прийми в себе наші зойки і стань Фемідою зрячою.
Помри за дітей - буде сонце,
що зійде над безоднею Стіксу.
Нехай буде північ і південь. Не народжуй більше смертей.
Танцюй як цариця, розлийся мільйонами рухів і сноддич.
Твоя ніч - це беззуба коханка, що з'їдає під ранок морфеї.
***
© Copyright: Маргарита Вельбах, 2013
Свидетельство о публикации №213121201988
Свидетельство о публикации №213121201988
Рецензии