У кожному житті зберігати тебе собі.
Споглядати твої метемпсихози.
Переживати смерті.
Бо ти був народжений для небуття.
Для безперервного круговороту монад.
Я народила тебе як дитя,
аби згубити любов'ю ніби Едіпа.
Ти - особливий елемент
мого інтермеццо від талого світу.
Незрозумілий настільки,
що перший ковток і останній
втамовує спрагу Сахари.
І я відпускаю; хай з миром
твоє спочиває минуле.
Я буду з тобою лакуною.
У снах і до світосвітання.
***
© Copyright: Маргарита Вельбах, 2013
Свидетельство о публикации №213121202079
Свидетельство о публикации №213121202079
Рецензии
