Спадок

Де  взяти  ті  святі  слова
Серце  і  душу  щоб  відкрити
Коли  імення  ожива
В  любимих  і  жаданних  дітях.
Тут  ангел  злинув  із  небес
На  крилах  мрії  і  надії,
І  ти  божественно  воскрес
В  знову  народженій  стихії.
Мости  єднають  береги,
Людей  споріднює  бажання,
Стосункі  щирі  й  дорогі,
Взаємні  в  радості  й  стражданні.
Знайшовши  там,  де  не  шукав, 
Зросло  де  не  так  густо  сіяв,
Соломки  б  більше  підіслав
Там  де  впадеш,  аби  це  відав.
Життя  іде,  летять  роки,
Цього  нічим  не  зупинити
Де  втілюють  себе  батьки
В  своїх  ділах  і  своїх  дітях.
       13.12. 2013р., Київ


Рецензии