Вии -укр-

Роздавивши мою душу
На мільйони жовтих птиць.
Я підняти її мушу
Не зігнувши тих синиць.
Що зів’явші мої вії
Ти безжально не забрав.
І здійснивши мої мрії,
Сонце моє увібрав.
Не кривав ганьбу мою
Я тихенько пригорну
У чарівну срібну ніч.
Пригорну я ту живу
Синю солодко журбу
З потойбіч
Я прошепчу:
«Тобі час,
Я відпущу».
І зірвавши мої вії
Викину я світ в вікно.
І ніхто вже не посміє
Опуститися в багно.


Рецензии
Я з багна - не на коліна,
В повний зріст. І світ з вікна
Запущу. І свої вії
Сонцем пробуджу від сна(у)

Я відчула - "Тобі час, я відпущу". Дякую.

З наступаючим Новим роком!!! Натхнення і радості Вам!

Бэлла Норман   31.12.2013 12:50     Заявить о нарушении
Велике дякую Вам за таку чудову рецензію, дуже сподобалась ваша "інтерпретація", можна так сказати, ви зрозуміли, про що був мій вірш. Дуже вам дякую :)
З Новим Роком Вас)

Аннабель Солт   02.01.2014 21:02   Заявить о нарушении
А я Вам дякую за настрій, який Ви мені в цю хвилину заклали - ось :)))))))
Без Вашого дозволу )) і надалі буду милуватися Вашими творами )

Ще раз дякую за настрій!!!

Бэлла Норман   02.01.2014 22:13   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.