Мене дивує до сих пір,
Що я змогла себе переконати
У річці, що тече із гір,
Під зорями купель приймати.
Та, головне, у тому річ,
Що ця купель була найкраща
В ту дивну, незабутню ніч
Напередодні водохреща.
Неначе змила всі гріхи,
Що за життя своє зібрала,
Та освятила ті шляхи,
Що далі доля посилала.
О, Боже! Дякую тобі
За ті хвилини насолоди,
Що нових друзів дав мені,
Чистіших за джерельні води .
Купель
© Copyright: Вера Кириченко 2, 2013
Свидетельство о публикации №213123101287
Свидетельство о публикации №213123101287
Рецензии