Згадай мене, мій миленький,
один раз на днину,
як про тебе я згадаю
часто як годину.
Стану від тебе далеко,
де не долетять лелеки
і де поїзд щось не їде,
лише літак й авто піде.
Через гори й доли,
через траси й поле,
що дорогами не звуться,
лиш ямочок наберуться.
Стануть ті довгі дороги
під колеса і під ноги,
приведуть мене до милого,
сердитого і красивого.
Він там стане воювати
і по ямах проїжджати,
воювати ще в журналі,
його війни будуть вдалі?
Станемо дивитись усі
на журнал в усій красі
і на бойові турніри,
де думки сердиті й щирі.
Там він стане воювати
і про дещо розказати
зможе, хто захоче знати,
і про все згадати.
Картина з інтернету.
Вспомни меня, мой миленький
© Copyright: Светлана Борщ, 2014
Свидетельство о публикации №214010502159
Свидетельство о публикации №214010502159
Рецензии