toxic 3 chzst

0001. При отруєнні карбофосом спостерігається різке пригнічення активності ферменту ацетилхолінестерази з наступним порушенням функції провідних шляхів центральної нервової системи. Ізолювання його з біологічного матеріалу здійснюється за допомогою:
A. екстракції водою, підкисленою щавлевою кислотою
B. дистиляції з водяною парою
C. мінералізації
D. екстракції хлороформом
0002. В реанімацію поступив неповнолітній хлопець з підозрою на отруєння хлорофосом. При виявленні цієї речовини  у данному випадку найбільш чутливою є:
A. виявлення фосфат іонів
B. холінестеразна проба
C. виявлення фосфорилюючої властивості
D. виявлення активних функціональних груп продуктів гідролізу
0003. Відбулося отруєння пестицидами. З якої реакції починають дослідження екстрактів на ФОС?
A. по фосфору після проведення мінералізації
B. по сульфуру
C. пор хлору
D. біохімічної проби
0004. При проведенні хіміко-токсикологічного аналізу пестицидів використовують методи ізолювання, які базуються на фізико-хімічних властивостях речовини. Загальним методом ізолювання для фосфорорганічних пестицидів є метод:
A. екстракція водою, підкисленою сірчаною кислотою
B. екстракція ацетонітрилом, підкисленим хлорводневою кислотою
C. екстракція органічними розчинниками
D. екстракція водою, підкисленою щавлевою кислотою
0005. При проведенні хіміко-токсикологічного аналізу на пестициди використовують методи ізолювання, що базуються на фізико-хімічних властивостях речовин. Особовий методом ізолювання для хлорофосу є метод:
A. екстракція водою, підкисленою сірчаною кислотою
B. мінералізація сумішшю концентрованих сірчаної і азотної кислот
C. деструкція
D. екстракція спиртом, підкисленим щавлевою кислотою
0006. При проведенні хіміко-токсикологічного аналізу на пестициди використовують методи очистки органічних екстрактів від домішок. Який метод забезпечує найбільш повну очистку від домішок:
A. фільтрування
B. тонкошарова хроматографія
C. центрифугування
D. виморожування жирів
0007. При проведенні хіміко-токсикологічного аналізу на пестициди використовують методи кількісного визначення речовин в органічних екстрактах. Який метод є найбільш чутливим при проведенні кількісного визначення хлорофоса:
A. аргентометричний
B. планіметричний
C. гравіметричний
D. біохімічний
0008. Кількісне визначення пестицидів із біологічного матеріалу проводять різними методами. Який параметр при дослідженні методом тонкошарової хроматографії застосовується при планіметричному аналізі хлорофосу:
A. інтенсивність забарвленої плями на хроматограммі
B. значення Rf плями на хроматограммі
C. площа забарвленої плями на хроматограммі
D. відстань від верхньої точки до лініі старта на хроматограммі
0009. Кількісне визначення пестицидів в органічних екстрактах після ізолювання із біологічного матеріалу проводять різними методами. Який параметр при дослідженні методом тонкошарової хроматографії використовують при денситометричному аналізі хлорофоса:
A. площа забарвленої плями на хроматограммі
B. інтенсивність забарвленої плями на хроматограммі
C. значення Rf плями на хроматограммі
D. відстань від верхньої точки плями до лінії старту на хроматограммі
0010. Кількісне визначення пестицидів в органічних екстрактах після ізолювання із біологічного матеріалу проводять різними методами. Який метод кількісного аналізу хлорофоса базується на вимірюванні параметра - висота піка:
A. тонкошарова хроматографія
B. фотометрія
C. аргентометрія
D. газо-рідинна хроматографія
0011. При виділенні отрут із об`єктів біологічного походження використовують різні методи. З метою виділення із біологічного матеріалу пестицидів - похідних кислот фосфору (хлорофосу, дихлофосу, метафосу, карбофосу, фосфаміду тощо) використовують метод:
A. настоювання підлуженою водою
B. перегонка з водяною парою із лужного середовища
C. настоювання органічними розчинниками
D. діалізу із лужних розчинів
0012. Одержано витяжку із біологічного матеріалу, в якій потрібно довести наявність хлорофосу і відсутність дихлофосу. Хлорофос від дихлофосу можна відрізнити за допомогою реакції з:
A. піридином і лугом
B. 2,4-динітрофенілгідразином
C. о-толідином
D. ацетоном
0013. Відбулося отруєння фосфорорганічними пестицидами. Який метод дослідження використовують в якості попередньої проби на ФОС?
A. ТШХ
B. спектральний
C. біохімічну пробу
D. ГРХ
0014. В судово-медичну експертизу доставлено біологічний матеріал. Потрібно провести аналіз на наявність хлорофосу і дихлофосу. Для їх ізолювання хімік-токсиколог використовує настоювання з:
A. водою, підлуженою розчином аміаку
B. пропанолом, підкисленим щавлевою кислотою
C. етанолом, підкисленим щавлевою кислотою
D. хлороформом
0015. Відбулося отруєння великою кількістю метафосу. Хімік-токсиколог для кількісного визначення використав фото-колориметричний метод, який базується на проведенні лужного гідролізу метафосу з утворенням сполуки:
A. п-нітрофеноляту
B. нітробензолу
C. метанолу
D. тіофосу
0016. Відбулося отруєння. При виявленні отрутохімікатів методом газорідинної хроматографії використовують детектор, що визначає теплопровідність. Технічна назва цього детектора:
A. полум'яно-іонізаційний
B. термоіонний
C. електронного захоплення
D. катарометр
0017. Отрутохімікати, що застосовуються для опадання листків, які вперше були використані Сполученними Штатами Америки у війні з В'єтнамом під назвою "agent orangе" для знищення великих площ лісів і сільськогосподарських культур:
A. акарициди
B. репеленти
C. фунгіциди
D. дефоліанти
0018. Блокування холінестерази фосфорорганічними пестицидами проходить у дві стадії. У другій стадії відбувається хімічна взаємодія ФОП з ферментом, тобто фосфорилювання холінестерази. У такому випадку потрібно проводити антидотну терапію реактиваторами холінестерази:
A. дипіроксимом та ізонітрозином
B. левоміцетином
C. налорфіном
D. дубінолом
0019. При отруєнні фосфорорганічними сполуками було застосовано атропіну сульфат. Яке явище лежить в основі антидотної дії?
A. антагонізм
B. хімічна несумісність
C. синергізм
D. потенціювання
0020. Відбулося отруєння пестицидами. Який отрутохімікат не можна визначити з використанням біохімічної проби?
A. карбофос
B. метафос
C. фталофос
D. гептахлор
0021. При проведенні хіміко-токсикологічного аналізу на пестициди використовують методи ізолювання, що базуються на фізико-хімічних властивостях речовин. Частковий методом ізолювання для хлорофоса є метод:
A. дистиляція з водяною парою
B. мінералізація сумішшю концентрованих сірчаної і азотної кислот
C. деструкція
D. екстракція спиртом, підкисленим щавлевою кислотою
0022. В основі ізолювання фосфорорганічних сполук використані властивості пестицидів:
A. кислотні або основні
B. амфотерні
C. розчинність у воді
D. розчинність в органічних розчинниках
0023. Механізм токсичної дії фосфорорганічних сполук на організм обумовлений тим, що вони інгібують:
A. амілази
B. фосфатази
C. холінестерази
D. інсулін
0024. Найшвидше фосфорорганічні сполуки розкладаються в середовищі:
A. лужному
B. кислому
C. нейтральному
D. середовище не має значення
0025. При хроматографічному виявлення фосфорорганічних сполук, що містять сірку, специфічним реактивом є:
A. бром феноловий синій
B. спиртовий розчин гідрооксиду натрію
C. діамантовий зелений
D. паладієвий
0026. При хроматографічному виявлення нітрофенільного радикалу специфічним реактивом є:
A. бром феноловий синій
B. спиртовий розчин гідрооксиду натрію
C. діамантовий зелений
D. нітрат срібла
0027. Загальними реакціями при виявлення фосфорорганічних сполук є:
A. холінестеразна проба, утворення фосфорномолібденового комплексу
B. холінестеразна проба
C. утворення фосфорномолібденового комплексу
D. виявлення органічно зв'язаної сірки
0028. За хімічною структурою синтетичні піретроїди являють собою:
A. аміни
B. складні ефіри
C. феноли
D. спирти
0029. Фосфорорганічні сполуки накопичуються у:
A. печінці
B. нирках
C. кістковій тканині
D. жировій тканині
0030. Хлорорганічні пестициди за своїми властивостями:
A. швидко розкладаються лугами
B. швидко розкладаються водою
C. швидко розкладаються кислотами
D. дуже мало підлягають розкладу
0031. При дослідженні органів трупу на наявність аміаку треба враховувати ймовірність його утворення при гнитті біологічного матеріалу. Тому перед початком аналізу досліджувану біологічну пробу перевіряють на наявність:
A. сірковуглецю
B. оксиду азоту
C. сірководню
D. оксиду вуглецю (ІІ)
0032. При різко вираженій лужній реакції водної витяжки з біологічного матеріалу та відсутності в ній карбонатів і солей амонію для підтвердження факту отруєння гідрооксидом калію хіміками-токсикологами застосовується реакція з:
A. гідротартратом натрію
B. цинкуранілацетатом
C. реактивом Несслера
D. реактивом Грісса
0033. Дитина вилила на себе концентровану сульфатну кислоту. Сорочечку надіслано на дослідження. Яким методом треба ізолювати цю речовину:
A. методом перегонки з водяною парою
B. методом екстракції органічним розчинником
C. методом настоювання з водою
D. методом мінералізації
0034. До токсикологічно-важливих речовин відносяться нітрити і нітрати. Надмірна кількість в організмі нітритів викликає утворення:
A. метгемоглобіну
B. оксигемоглобіну
C. карбоксигемоглобіну
D. дезоксигемоглобіну
0035. Кількісно визначити оксид карбону (ІІ) у крові можна спектрофотоколориметричним методом, який запропонував Крамаренко В.П. із співробітниками. Для цього використовують порівняння спектрів:
A. карбоксигемоглобіну і дезоксигемоглобіну
B. оксигемоглобіну і метоксигемоглобіну
C. метоксигемоглобіну і карбоксигемоглобіну
D. оксигемоглобіну і дезоксигемоглобіну
0036. При отруєнні чадним газом в організмі утворюється стійка токсична  сполука - карбоксигемоглобін. Карбоксигемоглобін - це сполука, яка утворюється в організмі в результаті взаємодії:
A. гемоглобіну з оксидом вуглецю
B. гемоглобіну з киснем
C. метгемоглобіну з чадним газом
D. гемоглобіну з заліза (ІІІ) оксидом
0037. Відбулося отруєння мінеральною кислотою. Який метод необхідно використовувати для ізолювання з біологічного матеріалу мінеральної кислоти?
A. перегонка з водяною парою
B. настоювання з водою
C. мінералізація кислотами
D. екстракція органічними розчинниками з кислих водних витяжок
0038. Для виявлення в крові токсичної речовини хімік-токсиколог в двох пробірках до 2 мл 10 % розчину крові додав такий самий об'єм 0,01 % розчину дихромату калію і 5 крапель     20 % розчину гексаціаноферату (ІІІ) калію. В одній пробірці кров залишилася червоною, а в іншій забарвилася в коричнево-зелений колір. Хімік-токсиколог зробив висновок про присутність в крові:
A. концентрованої азотної кислоти
B. кофеїну
C. оксиду вуглецю (ІІ)
D. атропіну
0039. При проведенні попередніх випробувань використовують різноманітні індикаторні папірці. Посиніння індикаторних папірців (лакмусового та обробленого сульфатом купруму) вказує на наявність в біологічному матеріалі:
A. сульфатної кислоти
B. натрію гідрооксиду
C. амонію гідрооксиду
D. сірководню
0040. Відбулося отруєння нітритами. Виявлення нітритів в діалізатах проводять реактивом:
A. Драгендорфа
B. Маркі
C. Грісса
D. Несслера
0041. Для ізолювання лугів з біологічного матеріалу використовують метод настоювання з водою. Одержані водні витяжки фільтрують і очищають методом:
A. тонкошарової хроматографії
B. діалізу
C. екстракції з органічними розчинниками
D. возгонки
0042. Відбулося отруєння невідомою речовиною. При перевірці рН біологічного матеріалу визначено рН = 2,0 - 3,0. На яку групу речовин треба провести хіміко-токсикологічне дослідження?
A. луги
B. мінеральні кислоти або велика кількість органічних кислот
C. слабкі органічні кислоти та солі лужних металів
D. аміак
0043. Відбулося отруєння невідомою речовиною. При перевірці кислотності біологічного матеріалу індикатором фенолфталеїном спостерігали червоне забарвлення. На яку групу речовин треба провести хіміко-токсикологічне дослідження?
A. оцтового ангідриду
B. натрію хлориду
C. лугів, солей сильних основ і слабких кислот
D. калію нітрату
0044. Виявлення у об`єктах судово-хімічного аналізу аміаку і сірководню свідчить про:
A. неправильне консервування біологічного матеріалу
B. отруєння сірководнем
C. гниття біологічного матеріалу
D. отруєння аміаком
0045. Отрути із об`єктів біологічного походження виділяють за допомогою різних методів. Карбоксигемоглобін (HbCO) виділяють і визначають:
A. після його виділення із легенів шляхом дистиляції
B. безпосередньо у крові без попереднього виділення
C. після його виділення із крові шляхом діалізу
D. після його виділення із печінки шляхом мінералізації
0046. Для виділення відповідних отрут із об`єктів дослідження використовують відповідні методи. Луги а аміак виділяють шляхом:
A. мінералізація з наступною денітрацією
B. настоювання підкисленим спиртом
C. настоювання з водою та наступним проведенням діалізу
D. настоювання з органічними розчинниками
0047. Який метод очистки від домішок використовується після ізолювання настоюванням з водою нітратів та нітритів із біологічних об`єктів?
A. гель-хроматографія
B. возгонка
C. екстракція
D. діаліз
0048. При отруєнні кислотами, біологічний матеріал має певні характерні ознаки. При отруєнні концентрованою азотною кислотою при зовнішньому огляді біологічного матеріалу спостерігають:
A. утворення білого струпу
B. забарвлення біологічного матеріалу у жовтий колір
C. утворення яскраво-червоного струпу
D. видимих змін не спостерігають
0049. При кип'ятінні діалізату з білими вовняними нитками вони забарвились у жовтий колір. Це свідчить про наявність кислот:
A. пікринової або азотної
B. сірчаної або пікринової
C. азотної або сірчаної
D. азотної або фосфорної
0050. Відбулося отруєння чадним газом. Яка сполука утворюється при враженні організму чадним газом?
A. оксигемоглобін
B. карбоксигемоглобін
C. метгемоглобін
D. дезоксигемоглобін
0051. Мінеральні кислоти, луги та солі лужноземельних металів із об'єктів біологічного походження виділяються:
A. методом мікродифузії
B. ізолюванням полярними розчинниками
C. настоюванням біологічного матеріалу з водою
D. визначають безпосередньо в біологічному матеріалі
0052. Необхідно провести судово-токсикологічне дослідження на наявність лугів. Перед дослідженням діалізату з біологічного матеріалу на вміст лугів слід перевірити рН середовища і наявність карбонатів лужних металів. Для цього у діалізат додають:
A. розчин барію карбонату і спиртовий розчин фенолфталеїну
B. розчин стронцію сульфату і спиртовий розчин фенолфталеїну
C. розчин барію сульфату і спиртовий розчин метилового оранжевого
D. розчин барію хлориду і спиртовий розчин фенолфталеїну
0053. При хіміко-токсикологічному дослідженні діалізату з водної витяжки реакцію на аміак не проводять, коли доведено в ньому наявність:
A. сульфатної кислоти
B. нітратної кислоти
C. сульфітної кислоти
D. сірководню
0054. Відбулося отруєння "чадним газом", виділяти і виявляти цю речовину у біологічному матеріалі потрібно таким чином:
A. виділяти мінералізацією, а потім виявляти
B. виділяти перегонкою з водяною парою, а потім виявляти
C. виділяти настоюванням з підкисленою водою, а потім виявляти
D. виявляти безпосередньо в біологічному об'єкті без попереднього виявлення
0055. При отруєнні чадним газом відбувається зупинка тканьового дихання, так як чадний газ інгібує один із важливих ферментів внутрішньої мембрани мітохондрій. Назвіть його.
A. цитохром Р450
B. цитохром b
C. цитохром с
D. цитохромоксидаза
0056. Специфічною реакцією на фторид-іон є реакція:
A. руйнування комплексу цирконію з еріохромціаном R
B. руйнування комплексу цирконію з алізариновим червоним S
C. утворення комплексу фтора з лантаном і алізаринкомплексоном
D. травлення скла
0057. При отруєнні кислотами, біологічний матеріал має певні характерні ознаки. При отруєнні розведеною азотною кислотою при зовнішньому огляді біологічного матеріалу спостерігають:
A. утворення білого струпу
B. забарвлення біологічного матеріалу у жовтий колір
C. утворення яскраво-червоного струпу
D. видимих змін не спостерігають
0058. При виявленні в діалізаті сірчаної кислоти дослідження на соляну кислоту
A. не проводять
B. проводять, після осаду сульфатів
C. проводять, після осаду хлоридів
D. проводять
0059. При додаванні до діалізату розчину барію хлориду і фенолфталеїну випав білий осад і зникло рожеве забарвлення. Це свідчить про:
A. наявність карбонатів
B. наявність карбонатів та їдких лугів
C. відсутність карбонатів
D. відсутність карбонатів та їдких лугів
0060. При ізолюванні мінеральних кислот проводять їх відгонку. При цьому до діалізату додають мідні ошурки для:
A. прискорення виділення мінеральних кислот
B. утворення солей купруму
C. переведення кислот у більш леткі сполуки (оксиди)
D. збільшення температури кипіння суміші
0061. При ізолюванні сірчаної кислоти проводять її відгонку. При цьому відгін збирають у приймач, що містить:
A. розчин лугу
B. розчин йоду
C. воду
D. розчин сульфату купруму
0062. При ізолюванні азотної кислоти проводять її відгонку. При цьому відгін збирають у приймач, що містить:
A. розчин лугу
B. розчин йоду
C. воду
D. розчин сульфату купруму
0063. При ізолюванні мінеральних кислот проводять їх відгонку. При цьому відганяються:
A. вода
B. кислоти
C. солі
D. домішки
0064. Діалізат дає позитивну реакцію з дифеніламіном. Це може свідчити про присутність:
A. сульфатів
B. хлоридів
C. карбонатів
D. нітратів
0065. При ізолюванні мінеральних кислот проводять їх відгонку. При цьому до діалізату додають:
A. купований цинк
B. гранульований натрій
C. мідні ошурки
D. аміак