Я майже все сказала, що хотіла.
Та мабуть десь в душі, ще залишилась суть...
Не хочу я уже тобі вірші писати,
Та лізуть напролом вони, мені це не збагнуть...
Все мрію я при зустрічі з тобою
Не ставити ніяких запитань.
Віддати хочу тільки вірші...,з головою,
Щоб ти поринув в них, а там, що Бог нам дасть,-нехай!
Якщо судилося нам разом жити,
Для тебе вони зможуть бути суть.
А якщо ні, то теж мені вже більше нічого тужити...
Для мене буде це нова-відкрита путь!!!
1999р.
Я майже все сказала...
© Copyright: Милена Злачевская, 2014
Свидетельство о публикации №214010801334
Свидетельство о публикации №214010801334
Рецензии