Кластер

Кластер как фактор развития экономики:

Кластер выступает как схема, согласно которой все производство продукции, начиная от ее разработки, первичного изготовления и заканчивая продажей, идет по единой цепи.
http://journal.vscc.ac.ru/php/jou/34/art34_06.php



Основные определения».

Ниже приведены определения основных понятий, касающихся инновационной деятельности и необходимых для понимания нижеизложенного описания центра коллективного пользования.

Новация, новшество - знание, являющееся результатом чьей-либо творческой деятельности (исследовательской, проектной, производственной или иной), которое обладает новыми или существенно отличающимися от существую­щих решениями. Новшество представляет собой открытие, новое теоретическое знание, новый метод (принцип) и т.д.

Инновации, нововведения - новые или усовершенствованные техно­логии, виды продукции или услуг, а также организационно-технические решения производственного, административного, коммерческого или иного характера, спо­собствующие продвижению технологий, товарной продукции и услуг на рынок.

Инновация является конечным результатом основанной на использовании достижений науки и передового опыта деятельности по реализации нового или усовершенствования реализуемого на рынке продукта, технологического процесса и организационно-технических мероприятий, используемых в практической дея­тельности.

Инновационный проект - проект, содержанием которого является проведение прикладных научных исследований и/или разработок, их практиче­ское использование в производстве и реализации.

Инновационная деятельность (процесс) (ИД) - процесс последо­вательного проведения работ по преобразованию новшества в продукцию и введе­ние ее на рынок для коммерческого применения (по коммерциализации знаний).

В общем случае инновационный процесс заключается в поиске новых идей, отборе наиболее перспективных из них и в их продвижении по инновационно­му ци клу, который состоит из следующих этапов:

зарождение идеи;
фундаментальные исследования;
экспериментальные исследования возможности реализации;
маркетинговые исследования, формирование спроса;
массовое изготовление;
реализация новых изделий, использование новых технологий или оказа­ние новых услуг, их распространение;
модернизация;
насыщение рынка;
затухание продаж и вытеснение с рынка.
Инновационный продукт - конечный результат инновационной дея­тельности, получивший реализацию в виде:

нового или усовершенствованного продукта, реализуемого на рынке; или
нового или усовершенствованного технологического процесса, ис­пользуемого в практической деятельности.
Национальная инновационная система (НИС) - совокупность зако­нодательных, структурных и функциональных компонентов, обеспечивающих раз­витие инновационной деятельности в пределах национальных границ.

Структурными компонентами НИС являются организации частного и государ­ственного сектора, которые во взаимодействии друг с другом в рамках юридиче­ских и неформальных норм поведения обеспечивают и ведут инновационную дея­тельность в масштабе государства. Эти организации действуют во всех сферах, связанных с инновационным процессом в исследованиях и разработках, образова­нии, производстве, сбыте и обслуживании нововведений, финансировании этого процесса и его юридически-правовом обеспечении.

На уровне субъектов Российской Федерации можно говорить о региональ­ной инновационной системе.

НИС включает следующие компоненты:

Нормативно-правовая база ИД.
Субъекты инновационной деятельности - организации и физические лица, осуществляющие деятельность по созданию и продвижению ин­новационного продукта.
Инфраструктура НИС.
Инновационная инфраструктура (инфраструктура инновационной деятельности) - совокупность юридических лиц, ресурсов и средств, обеспечи­вающих материально-техническое, финансовое, организационно-методическое, информационное, консультационное и иное обслуживание инновационной дея­тельности.

Организации инновационной инфраструктуры призваны оказывать помощь субъектам ИД в продвижении их нововведений на различных этапах инновацион­ного цикла. В соответствии с типом предоставляемых ими услуг инновационную инфраструктуру можно условно разделить на шесть групп:

производственно-технологическая;
экспертно-консалтинговая;
кадровая;
информационная;
финансовая;
сбытовая.
http://journal.vscc.ac.ru/php/jou/34/art34_06.php


http://www.info-library.com.ua/books-book-117.html

http://diklz.gov.ua/

http://tourlib.net/management.htm

http://tourlib.net/management.htm
Данное учебное пособие является электронной версией работы:
Гольдштейн Г.Я. Основы менеджмента: Учебное пособие, изд 2-е, дополненное и переработанное. Таганрог: Изд-во ТРТУ, 2003.

http://www.info-library.com.ua/books-book-117.html

Виноградський М.Д., Шканова О.М.
Організація праці менеджера

Навчальний посібник / К.: , 2002.- 518 c.

У навчальному посібнику висвітлюються наукові основи визначення якостей менеджера, сучасні принципи, методи його роботи, розкриваються функції, принципи, методи і стиль керівництва персоналом.

Особлива увага приділяється змістовній роботі менеджера: інформаційному та документаційному забезпеченню організацій, прийняття і реалізація управлінських рішень, особливості роботи з підлеглими.

З урахуванням сучасного досвіду розглядаються принципи управління і планування ділової кар'єри. Навчальний посібник може бути використаний спеціалістами комерційних організацій, підприємствами і бізнесменами.

Навчальний посібник по дисципліні "Організація праці менеджера" на студентів вищих навчальних закладів професійного спрямування "Менеджмент".

ВСТУП
Глава 1. НАУКОВІ ОСНОВИ ВИЗНАЧЕННЯ ЯКОСТЕЙ МЕНЕДЖЕРА
1.1. Еволюція наукового визначення вимог до менеджера
1.2. Вивчення особливостей якостей менеджера
1.3. Спроби систематизації якостей менеджера
1.4. Поведінський напрямок оцінки якостей менеджера
1.4.1. Уміння управляти собою
1.4.2. Наявність чітких особистих цінностей
1.4.3. Здатність встановлювати чіткі особисті цілі
1.4.4. Здатність постійного особистого саморозвитку
1.4.5. Навички вирішувати проблеми
1.4.6. Творчість та здатність до інновацій
1.4.7. Висока здатність впливати на оточуючих
1.4.8. Розуміння особливостей управлінської праці
1.4.9. Здатність керувати
1.4.10. Уміння навчати
1.4.11. Здатність формувати колектив
Глава 2. ФУНКЦІЇ МЕНЕДЖЕРА ТА ПРИНЦИПИ КЕРІВНИЦТВА
2.1. Менеджер — центральна фігура системи управління персоналом
2.2. Основні адміністративні функції менеджера
2.3. Основні принципи керівництва
Глава 3. МЕТОДИ КЕРІВНИЦТВА ПЕРСОНАЛОМ
3.1. Сутність і класифікація методів керівництва
3.2. Адміністративний вплив
3.3. Організаційний вплив
3.4. Матеріальне заохочення
3.5. Методи соціального впливу та моральне стимулювання
3.6. Методи переконання
Глава 4. СТИЛЬ КЕРІВНИЦТВА ПЕРСОНАЛОМ І АВТОРИТЕТ МЕНЕДЖЕРА
4.1. Сутність і основні риси стилю керівництва
4.2. Види стилів керівництва
4.3. Поєднання стилів керівництва
4.4. Поведінські фактори стилів керівництва менеджера
4.5. Авторитет менеджера
Глава 5. ІНФОРМАЦІЙНЕ ТА ДОКУМЕНТАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕНЕДЖЕРА
5.1. Роль інформації в роботі менеджера
5.2. Організація інформаційного обслуговування менеджера
5.3. Документація управлінської діяльності
5.4. Порядок складання та оформлення службових документів
5.5. Особливості складання основних видів службової документації
Наказ
Розпорядження
Рішення
Протокол
Постанова
Акти
Доповідна (службова) записка
Пояснювальна записка
Службові листи, факси
Довідка
Доручення
Розписка
Телеграма
Телефонограма
5.6. Організація роботи з документами
5.7. Організація контролю за виконанням документів
Додатки до 5 глави
Глава 6. РОБОТА МЕНЕДЕЖЕРА ПО ОРГАНІЗАЦІЇ ПРИЙНЯТТЯ І РЕАЛІЗАЦІЇ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ
6.1. Роль і значення рішення у менеджменті організації
6.2. Класифікація видів управлінських рішень
6.3. Порядок підготовки і прийняття управлінських рішень
6.4. Методи прийняття рішень
6.5. Система контролю за виконанням рішень
Глава 7. УЧАСТЬ МЕНЕДЖЕРА У РІШЕННІ ВИРОБНИЧИХ ЗАВДАНЬ
7.1. Особливості організації праці менеджера
7.2. Планування робочого часу
7.3. Розподіл функцій між менеджером і працівниками
7.4. Делегування обов;язків і повноважень
7.5. Участь у виконанні функцій апарату управління
Глава 8. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСОБИСТОЇ РОБОТИ МЕНЕДЖЕРА
8.1. Планування особистої роботи менеджера
8.2. Використання засобів організаційної техніки
8.3. Встановлення оптимального режиму роботи менеджера
Глава 9. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ МЕНЕДЖЕРА З ПІДЛЕГЛИМИ
9.1. Організація роботи менеджера з підлеглими
9.2. Особисті контакти менеджера з підлеглими на робочих місцях
9.3. Приймання працівників і відвідувачів
9.4. Порядок проведення бесіди з відвідувачами
9.5. Уміння слухати і чути підлеглих
Глава 10. ПРИНЦИПИ УПРАВЛІННЯ І ПЛАНУВАННЯ ДІЛОВОЇ КАР;ЄРИ
10.1. Сутність поняття, типи і фактори кар;єри
10.2. Етапи кар;єри та етапи життя
10.3. Вибір кар;єри
10.4. Принципи управління і планування кар;єрної стратегії
10.5. Технологія управління кар;єрою
10.6. Фактори успіху розвитку кар;єри
10.7. Конкурентоздатність професіоналізму менеджера
10.8. Етапи відбору кандидатів на посаду менеджера у фірмах США
Глава 11. РОБОТА ПЕРСОНАЛУ ЗІ ЗВЕРНЕННЯМИ ГРОМАДЯН
11.1. Види звернень громадян і вимоги до них
11.2 Порядок і строки розгляду пропозицій і скарг громадян
11.3. Відповідальність за порушення законодавства про звернення громадян
11.4. Правила звернення в Європейську Комісію з прав людини
Глава 12. РОБОТА ПЕРСОНАЛУ З КОМЕРЦІЙНОЮ ТАЄМНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ
12.1. Сутність поняття комерційної таємниці
12.2. Захист документів комерційної таємниці на підприємствах
12.3. Порядок обліку, зберігання і використання конфіденційної інформації, яка є власністю держави
12.4. Правовий захист комерційної таємниці в Україні
Глава 13. РОБОТА ПЕРСОНАЛУ З ДЕРЖАВНОЮ ТАЄМНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ
13.1. Основні поняття і загальні положення про державну таємницю
13.2. Порядок віднесення інформації до державної таємниці
13.3. Засекречування та розсекречування інформації
13.4. Охорона державної таємниці
13.5. Контроль за додержанням вимог про державну таємницю
13.6. Відповідальність за порушення законодавства про державну таємницю

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


1. Конституція України. — К.: Вікар, 1997.

2. Про державну таємницю. Закон України. — К.: Ліга, 1999.

3. Про звернення громадян. Закон України. — К.: Ліга, 1999.

4. Про корупцію. Закон України. — К.: Ліга, 1999.

5. Про охорону праці. Закон України. — К.: Ліга, 1999.

6. Про підприємництво. Закон України. — К.: Україна, 1991.

7. Про підприємство в Україні. Закон України. — К.: Украї­на, 1991.

8. Про профспілки. Закон України. — К.: Ліга, 1999.

9. Про трудові конфлікти. Закон України. — К.: Ліга, 1999.

10. Андрушків Б.М., Кузьмін СЕ. Основи менеджменту. — Львів: Світ, 1995.

11. Ансофф И. Стратегическое управление. — М.: Экономи­ка, 1989.

12. Варламов К. И. Личная технология (самоменеджмент).— М., 1993.

13. Веснин В.Р. Практический менеджмент персонала: По­собие по кадровой работе. — М.: Юрист, 1998.

14. Виноградський М.Д. Менеджмент персоналу. Ч. 1. — К.: КДТЕУ, 1994.

15. Виноградський М.Д. Менеджмент персоналу. Ч. 2. - К.: КДТЕУ, 1996.

16. Вудкок М., Френсис Д. Раскрепощенный менеджер. — М., 1991.

17. ГариДеспер. Управление персоналом. - Н.Новгород, 1997.

18. ГречиковаИ.Н. Менеджмент. — М.: Банки и биржи, 1997.

19. Егорошин А.П. Управление персоналом. — Н. Новгород, 1999.

20.Жиглов В.Т., Шимановська Л.М. Основи менеджменту і управлінської діяльності. - К.: Наукова думка, 1991.

21.Журавлев П.В. и др. Технология управления персоналом. -М.: Экзамен, 1999.

22.Журнал "Персонал" — періодичне видання МАУП. — К.: видається з 1991 р.

23.Карлоф Б. Деловая стратегия. — М.: Экономика, 1991.

24. Карнеги Д. Как приобретать друзей и оказывать влияние на людей. — К.: Наукова думка, 1991.

25. Кибанов А.Я. Управление персоналом организации. — М.:Инфра-М, 1997.

26. Кодекс законів про працю України. — К.: Козаки, 1995.

27. Колот A.M. Мотивація, стимулювання і оцінка персона­лу: Навч. посібник. - КНЕУ, 1998.

28. Кулянов М.Н., Маусов Н.К. Персонал предприятий в ус­ловиях перехода к рынку. — М.: 1993.

29.Курицын А.Н. Организация управления и подготовка персонала в японских компаниях. — И.: МНИИТУ, 1995.

30.Латунов, Роуз Э. Организация и упрвление в государ­ственных учреждениях. Перевод с англ. — М.: 1993.

31.Люке Рубан. Высший состав государственных служащих в процессе становления. Зарубежный опыт. — М.: РАГС, 1995.

32.Мальцев В.А. Государственный служащий современно­го типа. -М.: 1993.

33.Менеджмент организации: Учебное пособие. — М.: Инфра-М, 1995.

34. Мескон М.Х., Хедуори Ф. Основы менеджмента. - М.: Дело, 1992.

35.Моусов Н.К., Куланов М.Н. Управление карьерой пер­сонала. - М.: 1993.

36.Мошер Ф.К. Профессионализм и кадровая политика. За­рубежный опыт. - М.: РАГС, 1995.

37.Новоселов Ю.В. Факторная структура мотивационной сферы кадров государственной службы. — М.: РАГС, 1996.

38. Петюх В.М. Управління персоналом: Навч.-методичний по­сібник для самостійного вивчення дисципліни. - К.: КНЕУ, 2000.

39.Пронников Д.А., Ладанов И.Д. Управление персоналом в Японии. - М.: Наука, 1989.

40.Смирнов Б.М. Кадровые нововведения в системе управ­ления персоналом. — М.: ГАУ, 1996.

41.Социальные конфликты. - М.: РАН, 1994.

42. Травкин А.В., Дайлов Д.А. Основы кадрового менедж­мента. - М.: Дело, 1995.

43.Управление персоналом организации. - М: Инфра-М, 1997.

44.Управление персоналом под ред. Т. Ю. Базарова. – М.:  Юнити, 1998.

45.Управление персоналом: Учебник для вузов (под ред. Т.Ю. Базарова). - М.: Банки, 1998.

46.Управление человеческими ресурсами. - М.: 1997.

47.Федотов В.В. Рациональная организация умственного труда. - М.: Экономика, 1987.

48.Хечук М. Стратегия управления трудовым потенциалом предприятий. - М.: РАУ, 1993.

49.Шекия СВ. Управление персоналом современной орга­низации. - М.: 1996.

50.Щекин Г.Е. Практическая психология менеджмента -К.: 1994.

51.Щекин Г.Е. Профессия - менеджер по кадрам. - М.: 1993.

52.Якока Ли. Карьера менеджера. - М.: Прогресс, 1991.