видЛЫТтя МарИчци -ЯК голОдный ЗВИР МИЖ выСОКих ГИР

<видЛЫТтя> МарИчци й нэспокИйний РИЧци:
МОВ холОдный ТХИР - МИЖ крыЖАНых ГИР...

                ""ОтольЮ котЁнку - я слёзки мышОнка!
                ОтольЮ я кошке - БЕДной мышки слёзки!""

                <<В'ється, наче змiйка, неспокiйна рiчка,
                Тулиться близенько до пiднiжжя гiр.
                А на тому боцi, там живе Марiчка,
                В хатi, що сховалась у зелений бiр.
                Як iз хати вийде, на порозi стане -
                Аж блищить красою широчiнь рiки.
                А як усмiхнеться, ще й з-пiд лоба гляне:
                "- Хоч скачи у воду" - кажуть парубки.
                Не питайте, хлопцi, чом я одинокий
                Берегом так пiзно мовчазний ходжу.
                Там на тому боцi загубив (залишив ?) я спокiй
                i туди дороги я не знаходжу.
                Та нехай смiється неспокiйна рiчка,
                Все одно на той бiк я путi знайду:
                "- Чуєш, чи не чуєш, чарiвна Марiчко,
                Я до твого серця кладку прокладу!">>
                (<Марiчка> Михайло Ткач)

ВидиллЮ я РИЧци - нэспокИйни МЫСЛи,
ВидиллЮ я РИЧци - злоРАДни поСМИШКы,
УСМИШКы злоРИДни, спивчуттЯ МарИчци...

ВидиллЮ я ВРАНЦи -
З высОкого ГАНКу -
ПРЯМо РИЧЦи в ПЫЧКу,
ПРЯМо РИЧЦи в ПИСЬКу:
В <шырочИнь рикЫ>,
У глыбОкый ВЫР,
ПидмывА що ДВИР, -
Мов скажЭный ЗВИР...

ВидиллЮ МарИчци - я бэзСОНни НИЧКы;
ВидиллЮ МарИчци - ЯК скажЭний РИЧЦи;
ВидиллЮ МарИчци - я увЭсь нэСПОКий, -
ШО на ТОМу БОЦи -
ЗагУблэный ДОЦи...

ВидиллЮ МарИчци -
ПРЯМ МИЖ НИЖНи НИЖКы -
ПРЯМ МИЖ БИЛи НИЖКы -
У глыбОкый ВЫР, -
ГолОдный, ЯК ЗВИР,
ХолОдный, ЯК ДВИР -
МИЖ крыжаных ГИР...

ХАЙ тодИ смтЕться нэспокИйна РИчка -
НА моЕ видЛЫТтя:
Все однО - <видЛЫТы> -
      я путИ знайдУ:
Я до ТОГо бОку - кладку прокладУ!
 
ХАЙ тодИ смтЕться -
чаривнА МарИчка -
НА моЕ видЛЫТтя:
ДЫВыться <з-пид ЛОба>
(ВЫДНо ж - ТакА ЖЛОба!) -
Всэ однО ж - <видЛЫТы> -
Всэ однО ж - <видЛЫТы> -
ДЛЯ МЭНэ = поТРЭба!
Всэ однО ж - <видЛЫТы> -
МэнИ - в ТЭбэ - ТРЭба!
Всэ однО ж - ДО ТЭбэ -
я путИ знайдУ;
Всэ однО ж - пид ТВИй бик -
я путИ знайдУ:
Всэ однО ж - и <в ТЭБэ> -
я путИ знайдУ:
Я ж до ТВОГо СЭРЦя - СТЭЖку прокладУ:
ЗА ВСЭ - <видил-ЛЮ> -
И ТодИ ДО ДРУГой -
ДО КРАЩой поДРУГы
(НЭ ЗЫРКа <з-пид ЛОба>
      НЭ ТакАя ЖЛОба!) -
           Я ужЭ пийдУ...
          Владимир Крыленко  11 января 2014


Рецензии