1, 2 Мiсце Кам, янисте

                Місце Кам'янисте

                Величезний степовий простір від Дніпра до Дону, обмежений з півночі річками Десна та Сіверський Донець, а з півдня Азовським морем, одвічно був полем битви корінних народів Європи з агресивними азіатськими племенами і народами, що проривалися в Європу – Едем світу людського. Донецький Кряж і Приазовська Височина розділили басейни річок, що течуть в Азовське море, і басейн Дніпра, спадаючого в Чорне море. На найвищих місцевостях Приазовської Височини ланцюгом простяглися кургани – сліди стародавніх поселень та культових споруд. Є серед них і кургани, котрі насипали запорізькі козаки по кордонам своїх володінь.


                У східній частині Приазовської Височини, за три кілометри на південь від залізничної станції Розівка, знаходиться кам'яна височина, схожа на мініатюрні гори. Місцеві жителі називають це місце Кам'яними Могилами, а у древніх людей ці мініатюрні гори мали назву «Бесташ».


                Стародавнім людям назви географічних місць відкривали велику езотеричну інформацію, бо, почувши слово, вони «бачили» в ньому інші інформаційні поля, кревно пов'язаних з цим словом. Почувши тільки одне слово, людина «бачила» інші слова, задіяні в інформаційному просторі почутого слова. Древня людина могла бачити те, що чула, і чути те, що бачила. У сучасному людстві теж зустрічаються такі індивідууми, але таке явище виключно рідкісне, а в давні часи таким «даром» володіла велика частина європейців.


                У стародавніх назвах географічних місцевостей зберігається величезна історична інформація, бо стародавні люди в назви географічних місцевостей намагалися вплести якомога більше логічно пов'язаної інформації, тому етимологія назви «Бесташ» містить настільки багато інформації, що можна написати про це окрему книгу. Якщо зазирнути вглиб століть, то свою історію назва «Бесташ», як детермінант, починає з 14 тисячоліття до нової ери.


                У Кам'яних Могилах з надр Землі йде сильне випромінювання чорної енергії, яке є проявом Великого Звіра, а венети цього звіра називали Чорнобогом. Тому Кам'яні Могили європейці назвали «беста» - Звір. Корінні європейські народи словом «besta» називали диких тварин і всіх істот, які становлять небезпеку для людини. Від європейського слова «беста» походить і українське слово «біс» (чорт), котрим позначалися служителі Великого Звіра. Назва місцевості «Бесташ» говорило європейцям про те, що ця місцевість дика, заповідна і небезпечна для людини, тому в цьому місці людині жити не можна, а також тут забороняється полювати на звірів.


                З приходом у Північне Приазов'я народів, що говорять на тюркських мовах, назва «Бесташ» набуло значення Баш Тау - «голова гора» (панівна височина) та Беш Тау - «п'ять гір» (ця височина має п'ять невеликих вершин). Є й інші визначення назви «Бесташ» в тюркських мовах.


                У древній Персії і навіть у сучасному Ірані словом «бест» позначаються «священні території», на яких будь-яка істота володіє правом недоторканності. Назва «Бесташ» на різних мовах несе інформацію: «Пташина-Бог», «Божественний Звір», «Голова Звіра», «Божественна Місцевість», «Заповідна Місцевість» і «Священний Притулок», де заборонені будь-які агресивні дії. Як видно, назва «Бесташ» несе в собі надзвичайно насичену інформацію для народів, що говорять на різних мовах. До того ж, між численними гранями інформації в слові «Бесташ» немає протиріч, бо кожна з цих граней тільки доповнює і збагачує загальне визначення назви «Бесташ».


                Із південної околиці Кам'яних Могил починається степова річечка Калка і тече вона на південь. А з західного краю Кам'яних Могил бере початок степова річка Бесташ, котра зберегла древню назву Кам'яних Могил. В двох-трьох кілометрах південніше Кам'яних Могил річки Калка і Бесташ з'єднуються, утворюючи річку Каратиш, яка тече на південь і впадає в річку Берда. На східному краю Кам'яних Могил бере свій початок річка Кальчик, тече на південний схід і впадає в річку Кальміус.


                В древній мові корінних європейських народів (в галльській мові) слово «cale» позначає жолоб, борозну, канаву, канал. А слово «miudo» має значення «дрібний», тому назву річки Кальміус слід вважати назвою суто європейською, яка містить інформацію про те, що річка Кальміус - «канал дрібний».


                В цьому районі є рідкоземельні елементи та алмази. Тут у величезній кількості водилися змії, і там є сильне випромінювання чорної психічної енергії. У тюркських мовах слово «Калка» має значення «золота», а на мовах народів Індії слово «калка» має значення «зміїна». Та в цьому слові є ще одна інформація - вона окультна. В індійському епосі Калі - богиня чорної енергії, яка є носій психічних центрів матерії та агресії. Також словом «калі» позначаються місця, в яких випромінюється чорна енергія Шамбали.


                Шамбала створена людьми у віртуальній формі, але вона існує реально і жорстко прив'язана до певних територій Землі. Знайти місця, до яких прив'язана Шамбала, неважко - за давніми назвами географічних місцевостей. Шамбала має декілька регіонів. В Україні такими місцевостями є території Донбасу та Криму. У чорній енергії одні народи знаходять свого ворога, а інші – свого бога.


                У 1240 році нової ери в апогеї свого царювання на Землі володарював Великий Хрест – в 11-ому градусі знака Зодіаку «Рак» день літнього сонцестояння збігся з апогелиєм Землі. Апогелий – орбітальна точка небесного тіла, в якій небесне тіло знаходиться в найбільшому віддаленні від Сонця. В 11-му градусі Рака наше Сонце було в сполученні із зіркою Сиріус. У цьому положенні осьова лінія еліпса орбіти Землі (аномалії) перетнулася з лінією весняного і осіннього рівнодення (лінією між Тропіком і Атропіком) під кутом 90 градусів.


                Через кожні 5235 років астрономічні лінії Апогелий-Перигелий та Тропік-Атропік створюють або Великий Хрест, або Лінію Великої Згоди (коли ці лінії збігаються). Лінії Згоди і лінії Великого Хреста по черзі змінюють один одного. Лінія Великої Згоди встановлює на тривалий час мир і гармонію на Землі, а Великий Хрест провокує знищення людини людиною.


                У 3990 році до нової ери осьова лінія Аномалії і лінія Тропіка збіглися - це була ера Загальної Згоди та Гармонії. Це з'єднання відбулося у 24-му градусі знака Зодіаку «Близнюки». Лінія Тропіка збіглася з лінією Аномалії і вказувала на три зірки Оріона: Альнілам, Хека та Альнітак – це, так названий, Пояс Оріона.


                Гармонійне поєднання двох великих эфемеров в «Поясі Оріона» стало причиною початку будівництва трьох Великих Пірамід Єгипту, що зафіксувало астрономічна подія в історії Землі і людства. Три великі піраміди Єгипту і Сфінкс вказують координати зоряного скупчення Ясла, яку єгиптяни називали «Золотим Скарабеєм». Сфінкс дивиться на місце, де в підземеллі захований символ «Золотого Скарабея». Знайдіть його і з його допомогою відкрийте для читання повідомлення Вищих Сфер для людства.


                Великий Хрест приніс людству чуму глобалізму у вигляді татаро-монгольського ярма. Дві орди інтернаціональних об'єднань (татаро-монгольська орда і орда угро-фінських племен) зійшлися в смертельній сутичці біля Бесташу (Кам'яних Могил). Орда угро-фінських племен була повністю розгромлена. З честю для себе з цієї гігантської м'ясорубки вийшли тільки союзники угро-фінських племен – галли, очолювані Данилом Галицьким. Як пам'ять про цю битву закріпилася нова назва Бесташу - «Кам'яні Могили», бо свою могилу знайшла тут орда угро-фінів.


                На Кам'яних Могилах є гора «Стіл». За переказами, на вершині цієї плоскої гори татаро-монгольські полководці святкували перемогу. Але ж святкували як вандали, бо на тілах живих полонених угро-фінів вони спорудили дощатий настил, а на цьому настилі бенкетували.


                За десять кілометрів на південний захід від Кам'яних Могил знаходиться «Ганіна Могила». Можливо, в цій могилі поховані трупи воїнів історичної битви з татаро-монгольською ордою. «Ганіна Могила» насипана чорноземом, тому вона має чорний колір. Ймовірно, з цієї причини степова річечка, яка починається недалеко від «Ганіної Могили», має назву Каратиш, похідне від слова «Каратау», що означає «Чорна гора».


                За кілометр на захід від Ганіної Могили протікає річка Темрюк, а за десять кілометрів на захід від Темрюка тече річка Каратюк, яка, так само як і Каратиш, впадає в ріку Берда. За два кілометра на захід від Каратюка знаходиться село Білоцерківка, Куйбишевського району, Запорізької області. Річка Каратиш тече між скелястих берегів, а Каратюк тихо і спокійно тече по чорноземній балці. Ймовірно, назва річки Каратюк слід розуміти як «Черниш». Можливо є інше тлумачення.


                В українській мові закінчення найменувань на «ук» і «юк» вказує на те, що ця сутність менша за значенням, ніж та сутність, від якої взято найменування. В даному випадку Каратюк можна розуміти як «той, що схожий на Каратиш, але менший за розміром». Наприклад, син Богдана Хмельницького повинен був би називатися Хмельниченко, але не Хмельницький, а онук Богдана Хмельницького мав би прізвище  Хмельничук. Така була традиція у східноєвропейських племен галлів.


                В Казахстані, на південь від озера Балхаш знаходиться піщана пустеля Бестас, по якій протікає річка Караталу. Назви «Бестас» і «Караталу» дублюють географічні назви «Бесташ» і «Каратюк». Повторення географічних найменувань на значно віддалених одна від одної територіях говорить про кревний зв'язок народів, що жили у давні часи в цих місцевостях.