Ко Дню Победы...

Тюльпани.Ветерани.Гучна мелодія"Этот день Победы".Спогади.Склероз.Зморшкуваті сльози.Медалі.Старість.Привітання.Плювок у політиків.Біль.Радість.Біль...Забагато болю...Випита чарка.Тюльпани...Зрізані мертві квіти для мертвих бійців.Муросльози.
   Спомин.
Білокрила батьківська хата.Лелека.Бджолопахнучі жоржини у садку.Дитинство.Звичайно ж,босоноге.Горе.Море людського горя.Забрали Шевченківського "Кобзаря".Забрали батька.Серед оселі згвалтована розідрана мати.Недоїдену кашу топчуть зелені мухи.Спасли бур'яни.Втеча.Чорний,як ворон,ліс.Партизанодружба.Кровобоягузство.Смертезвикання.Перша куля в роздробленому передпліччі.Друзі стають дезертирами.Вбивство дружби.Палючий вогонь.Ріки засохшої крові.Кров'яне море болю.Голодні беззоряні ночі.Обійми шпиталів.Перший шістнадцятирічний оргазм.Любов крізь призму ненависті.Любов розстріляли.Розстріляна душа.Госпіталь.Одноноге життя.Виття.Перемога.Поразка.Смерть.Життя.Краплинорадість...
   Тюльпани.Червоні,як нагороди на полинялому піджаку.Як кров.Як щоки коханої.Оберемок тюльпанів.
Дев'яносто.Їй би було 90.Випитий дешевопенсійний портвейн.За тих,хто не народив.За тих,хто народжений.Біль у серці.Багато болю.Як тоді.Остання п(П)еремога.Туман..."Мамо,мамо,невже я Вас бачу?"...Захмарені обійми...Більше немає болю.........