(Акровірш)
Пісня птахів ворожила,
Обнявши гілля і траву,
Котила навітрені крила
І душу плекала живу.
В полі вона вигравала,
Повінь вершила в річках,
Ангелом хмари збирала
На танці хмільні в небесах.
Абриси гарні творила,
Уроки давала малим,
Дужа, незборена сила,
Урочище з словом живим.
Шелест листочків зелених,
Іволги шепіт і крик,
Успіх незвичний, шалений
Літньо у серце проник.
Ахнути навіть не встигнеш-
КамІнно в полон їй попав,
Експресію тут не зупиниш,
Як яму собі відкопав.
Води хвилюють вітрами,
Росинка на мАку дзвенить,
Овіює звуків стадами,
Торує до щастя щомить.
І поклик цей не зупинить!
17.01. 2014р., Київ
З пiснi слово не викинеш, а замiнити можеш
© Copyright: Григорий Божок, 2014
Свидетельство о публикации №214011701390
Свидетельство о публикации №214011701390
Рецензии
