Украина как она есть. Шаг на встречу пробуждению

Україна як вона є: крок на зустріч побудженню.

Безпосередні, так звані, революційні дії досить локалізовані. Силовим протистоянням охоплена незначна частина Києва, фактично центр. Тут по суті вже розгортаються бойові дії із застосуванням різноманітної травматичної зброї. За останній час внаслідок застосування вогнепальної зброї, на чиїмось сумлінні опинилася смерть декількох мітингувальників. Активними протесними акціями охоплені центри багатьох інших міст, особливо на заході України.

Але в Україні дійсно таки щось відбувається більш грандіозне, аніж те, що можна побачити. Практично не залишилося тих, хто б не був інформаційно втягнутий в протистояння Майдану і Влади. Майдан – це наочне представлення духу народу. Тоді як Влада є втіленням духу нинішньої соціально-економічної еліти.

Соціально-економічна еліта в Україні далеко неоднорідна і значною мірою керована вузьким колом тих, хто зосередив в своїх руках контроль над світовою фінансовою системою та інформаційним простором. Сама ж Україна як економічно-виробничий простір, а також як територія представляє собою досить ласий шматок для соціальних паразитів. Такими в дійсності є ті, хто зосередив в своїх руках матеріально-економічні блага, котрі не здатна людина виробити за своє життя, покладаючись на власні зусилля, навіть феноменальні здібності і можливості.

Таким чином бездумне непомірне накопичення і поглинання благ соціальними паразитами, призвело до різкого скорочення самих благ, що спричинило, по-перше, до зубожіння народних мас, по-друге, до загострення протистояння між фінансово-політичними групами в середині України і навколо неї за доступ до розподілу ще неподіленого або й з прицілом на перерозподіл вже поділеного.

Відповідно в Україні підвищився й без того високий градус соціальної напруги. Паралельно тому опустився рівень індивідуальної соціальної відповідальності значної кількості населення, яке відчуло на собі тиск безробіття, нестачі коштів, відсутність хоч якихось прийнятних перспектив.

Все це призвело до того, що частина населення радикалізувалася і відгукнулася на заклик прийняти участь в соціальному протесті, тобто Майдані. Інша частина дозволила собі заробити на участі в організованих акціях антимайдану, вливаючись в лави, так званих, тітушок. Сам термін походить від прізвища одного з «піонерів» протесту за гроші Тітушка Вадима.

Дивлячись на те, як розгорталися події під кінець 2013 початку 2014 року, можна з великою долею ймовірності говорити про те, що за масовими подіями стоять представники фінансово-політичних груп. В’яле невдоволення відмовою від писання угоди про асоціацію з Євросоюзом почало набирати швидких оборотів після побиття студенів вночі 1 грудня. Що саме по собі з позицій соціально-гуманітарних технологій є добре спланованою провокацією.

Тобто масове невдоволення населення своїм соціально-економічними становищем було використане технологами однією з фінансово-економічних груп для того, аби змусити піти на поступки іншу фінансово-економічну групу, котру представляє Віктор Янукович і за сумісництвом Президент України.

До цього моменту розгортання подій в Україні дуже схоже до того, як розгорталися події в Сирії, Лівані, Єгипті, повсюди, де прагнули насадити, так звану, демократію іудо-американського штибу. Кругом спрацьовував механізм, так званого, керованого хаосу.

Звичайно, до певної міри цей механізм уярмлення та визиску мас працює наразі і в Україні. Взагалі український етнос і Україна як своєрідне ментально-політичне утворення зазнає постійного зовнішнього тиску, спрямованого на тотальну маргіналізацію українців або й виродження етносу в цілому.

Росія як стійке утворення прагне поглинути і розчинити в собі Україну, перш за все шляхом нищення української мови та автентичної культури, вимиванням або й фізичним нищенням духовної еліти, утриманням під психологічним тиском в тенетах московського патріархату.

Світові бізнесові кола, особливо вузьке коло домінантних соціальних паразитів вбачають в Україні і українцях знеособлену масу трудового ресурсу і споживачів. Йде постійне підсаджування на знедуховлену масову культуру, ослаблення фізичного і психічного здоров’я молодших поколінь.

За посередництва недолугих керманичів та продажних чиновників Україна залізла в борги, в тому числі і МВФ. Втягування в борги цілих країн, шляхом підкупу і шантажу представників владних кіл – це почерк вузького кола світових паразитів. Але про це чомусь мовчать всі засоби масової інформації. А мовчать тому, що знаходяться під контролем все тих же соціальних паразитів або їх посіпак.

Кожен же, хто публічно піднімає питання про дійсний стан справ ризикує наразитися на розправу або опиняється в ситуації того, хто голосить серед пустелі. Це означає, що в українців вже давно відібрано право на свободу слова. Що в переважної більшості населення викорінена схильність до глибокого мислення і природної спостережливості. З самого малечку нас навчають вигаданій історії про Україну, в якій наш народ виявляється постійно скривдженим і знедоленим, залежним від «братньої любові», то татар, то поляків, то росіян.

Українці позбавлені також права на свободу політичного вибору. Конституція проголошує, що всі громадяни мають право обирати і бути обраними. Де-юре встановлено лише віковий ценз. Де-факто ж працює фінансово-майновий. До влади потрапляють лише ті і тільки ті, хто має мільйонні статки. А вони належать лише соціальним паразитам: меншою мірою доморощеним, а переважно – представникам «богообраного» народу, тобто репрезентантам вузького кола світового масштабу соціальних паразитів.

Все більше українців, якщо й не силою здорового глузду, то внутрішнім відчуттям схоплюють дійсний стан справ. Це означає, що з часом під тиском подібних до сьогоднішніх подій на Майдані сформується критична маса тих, хто готовий буде дати зразок нової форми спільного існування, де вже не буде місця соціальним паразитам.

Звичайно, до того моменту українцям доведеться пережити ще не один «Майдан», бо лише біль і потрясіння можуть вивести людину з соціального анабіозу і отупіння. Але парші паростки пробудження уже дали про себе знати в кінці 2004 початку 2005 року. Сьогодні вже вдруге Україна отримує поштовх до пробудження і очищення від соціальних паразитів.