Плач по Украине

               "Господи, ти бачиш нас з високостi..."
                В.Коротич

Господи,
Ти бачиш нас з високості,
Розрізняєш добрих і недобрих людей,
Порятуй Україну з океану злості,
Де вона захлинається день у день.

Всі ми віримо, Господи,
що Тобі болить Україна.
Під свою опіку щедро її візьми.
Світлим іменем Твого розп’ятого Сина
Научай нас любити, бо втомилися ми.

...Коли ми не гнулися, нам спини ламали,
Нам щоразу товкмачили, що сила — єдиний Бог.
Ти пробач нам, Господи,
Ми так довго ласки чекали,
Що зневіра прокралася в душі до багатьох.

Ми у Тебе віримо,
Ми Твої, Господи, люди.
Хай Твій білий янгол нас осінить крильми.
Нас так довго навчали ненависті й люті.
Перевчи нас, Господи, щоб не здуріли ми.

Ти віддав свого Сина,
щоб здолати зло ненажерне.
Поверни ж нам здатність перемагати злість.
Поможи нам бути гідними тої Жертви —

І повірмо, що ненависть душі нам не проїсть.
...Наче сонце, Зоря різдвяна сяяла в небі,
Мов надія, визріла в глибині поколінь.
Нам потрібно повірити у любов і злагоду,
Ніби
Ми навік обтрусилися з ненависті.
Амінь.

===



Господи, ты видишь Украину
С длинной покореженной судьбой.
В океане злости тонем ныне,
Но идти готовы за тобой.

Под своё крыло возьми ты щедро
Всех бредущих будто бы во тьме.
Научи, как всем очнуться бедным–
Верим мы и преданы тебе.

Именем распятого сыночка,
Светлым ликом души растопи.
Спины гнули, мы дошли до точки,
Но живем – нас верой окропи.

Поведи детей к святому свету,
Мы – твои, хоть и заблудшие сейчас.
Растеряли веру, Боже, где ты?
Ангельским крылом прикрой всех нас.

Ненавидеть нас учили долго.
Просвети, чтоб не сдурели мы.
От Днепра зло и до самой Волги...
Помоги, спаси от злой молвы.

Ненависть пусть прахом обратится,
Свет надежды освещает синь!
Вера и любовь украсит лица
Поколений разных. Всех. Аминь.

  Вольный перевод с украинского.

22.01.2014