Харьковская эмиграция 1942-1943. 7

ПіДДУБНИЙ ІВАН (1897 -?)
Життєвий шлях Івана Піддуб- ного не висвітлений в жодному довіднику, і це перша спроба за¬повнити цю прогалину.
Народився Піддубний на Хар¬ківщині, в селі Линці в родині селянина. З малих років при¬лучався до сільської праці. Лю¬бив слухати пісні, милувався на¬родними звичаями, цікавився лі¬тературою, історією.
Першою книгою, що відкрив для себе Піддубний, став «Коб¬зар» Шевченка, який він зажди мав при собі.
Після закінчення липецької школи з «Похвальним листом» вступив до Нижчої сільськогос¬подарської ремісничої школи 1-го розряду в с. Одноробівка Золочівської волосгі. Під час нав¬чання в школі формуються і сві¬тогляд майбутнього письменни¬ка, і смаки, вимальовується пози¬ція свідомого українця, яким він залишився на все життя.
Брав участь у бойових діях під час війни. З ентузіазмом сприйняв створення Української Народної Республіки. Але після втручання Росії в процеси україн¬ського державотворення його
ілюзії швидко розвіялись. Нав¬чався в середній Кооперативній школі у Харкові, але покинув навчання через урядові негараз¬ди режиму Директорії. Потім - служба в армії. Після повернення продовжив навчання в Коопе¬ративній школі, яка на той час вже стала Кооперативно-продо¬вольчим технікумом. Потім всту¬пив до омріяного університету.
Працював у сфері сільського господарства. На початку 30-х років був співробітником Україн¬ського науково-дослідного ін¬ституту рослинництва, часто бу¬вав у відрядженнях в різних ре¬гіонах СРСР.
Під час Великої Вітчизняної війни не залишив окуповане міс¬то. Професор М. Ветухів запро¬сив ї. Піддубного до очолюваної ним Земельної управи, пропону¬вав стати на чолі персонального відділу, але Піддубний погодив¬ся лише на посаду інспектора наукових установ в учбових за¬кладах сільськогосподарського профілю. Під опікою І. Піддуб¬ного перебувала добра тисяча юнаків. Робоїа в Земельній управі давала змогу Піддубному пра-
цювати за покликанням і допо¬магати голодній інтелігенції Хар¬кова, в чому проявляв активну участь і Лука Заболотний, який тоді очолював відділ державних маєтків (колрадгоспи). Піддуб- ний не сприймав окупаційний режим і завжди висловлювався негативно відносно окупантів.
З наближенням радянських військ до Харкова Іван Піддуб- ний виїхав до Києва. Після по¬вернення в Харків вже не пра¬цював у Земельній управі, а взяв¬ся за керівництво агрошколою в околиці міста.
II серпня 1943 року Піддуб- ний виїхав зі Слобожанщини. Через Словаччину, Німеччину, південну Баварію, крізь табори для біженців опинився в амери¬канській зоні окупації.
Вже в еміграції І. Піддубний написав книгу спогадів «Сліда¬ми життя» обсягом 3397 сторі¬нок [Літ. 71]. У цьому творі ду¬же багато цікавих фактів про події в Харкові, на Слобожан¬щині і взагалі на Україні. Цей монументальний твір - справж¬ній скарб для істориків та крає¬знавців.
ЛІТЕРАТУРА
Піддубний І. Слідами життя. Спогади й роздуми. - Вінніпег, Канада, 1969.