Кватирка у життя

Мені вже не болить, не впивається серпом у серце і не стискає легені. Виявляється, що за межами намальованих ілюзій є життя. Життя, в якому є місце й мені. Варто тільки відкрити кватирку, і за одну секунду навколо все зміниться. Свіже повітря... як же воно абсолютно все змінює. Достатньо тільки одного подуву свіжості і твоє затхле, просякнуте рештками минулого житло почує запах чогось нового. І ось це маленький подих стає переломним моментом відродження. Далі тобі захочеться відчинити вікно, за яким такий старий, давно забутий реальний свті. Світ, в якому кожен день - це дар, а не покарання. Ти прочиняєш це вікно, і хвиля свіжості вдаряє в обличчя. Ковток повітря, ще один, і ще один, і в твоїй голові вже дурман, ти забуваєш те, що ще хвилину назад зашморгом стискало шию, не даючи дихнути. Ти зриваєшся і вибігаєш з квартири. Ти мчиш, перед очима двері, сходи, знову двері і наступна хвиля світла і абсолютно чистого повітря вдаряє в твою голову. Сво-бо-да! Сво-бо-да! Ти не тямиш себе від щастя, бо за декілька хвилин ти став новою людиною. Старий, пліснявий кокон вже позаду, і ніхто вже більше не змусить тебе знову замкнутися від світу. Життя є поза межами ваших ілюзій, проблем, нездійснених бажань. Воно дивує і посміхається майже кожного дня. Тільки варто відкрити кватирку, щоб не пропустити миті казки на землі.