Це все колись давно уже було.
Цей сніг кружля не вперше й не востаннє.
Шахрайка ніч, мов вОрона крило,
Ховає від усіх мої бажання.
Зустрінемось - самотні перехожі,
Та замість слів із вуст зірветься пар.
Лиш військо зоряне - як завжди на сторожі -
Чатує між густих зимових хмар.
Танцюють з вітром п'яні ліхтарі,
Тремтять під ними теплі світла плями.
Як добре, що кохання на землі
Ще є, і ще воно жартує з нами.
Цей скарб душі подалі від усіх
Тримай, аж поки кращі дні настануть.
Що почуття? Вони - мов перший сніг:
Засяють та приречено розтануть.
Це все колись давно уже було
© Copyright: Андрей Кд Лаврик, 2014
Свидетельство о публикации №214012800686
Свидетельство о публикации №214012800686
Рецензии
Замечательное стихотворение.Как песня,грустная немного ,красивая украинская песня,тронуло за душу.Спасибо Вам.Удачи в жизни,удачи в творчестве!
Лариса Тарнавич 15.02.2014 17:39 • Заявить о нарушении
Лариса Тарнавич 15.02.2014 17:39 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.