Новая книга

Друзья! В первую очередь, спасибо вам за поддержку! Особенно неизменно доброжелательным Александру Карелину (книга сверстана как раз на его День рождения - Александр Петрович, здоровья Вам и долгих лет!), Галине Софроновой и Галине Мамыко.

Новую книгу заберу из издательства буквально на днях. Обращайтесь! Байки на русском и украинском языках. Называется "Смейтесь, друзья!"
Еще раз всем спасибо и удачи!
Ваш Роман Котляр.

Не скрою: мне приятно писать рецензию на книгу Романа Котляра. Совсем недавно, в середине 90-х годов прошлого века, он был моим студентом, ныне — академик Санкт-Петербургской академии ШШИ.

Первая книга Романа, изданная в начале 2004 года, была доброжелательно принята читателями. Думаю, нынешнюю ждет такая же судьба: легкий, приятный юмор, порой удачная попытка буквально в четырех строках передать жизненную философию, поэтически сформулировать мудрую сентенцию — это по-настоящему интересно.

Автор не пользуется литературными приемами только ради самих приемов, ради внешнего эффекта. Он все больше чувствует слово, его оттенки и нюансы. Роман выбрал особый жанр — байки. И здесь, пожалуй, следует отметить, что, несмотря на вековую творческую традицию, Р. Котляру есть что сказать. В этом направлении у него немало удачных открытий, каждая строчка к месту, ничего лишнего, как и положено этому жанру; в строфах с верификационной точностью автор использует минимум поэтических средств, отточено формулируя как тему, так и мораль басни.

Похоже, лучшие творения Романа не уступят классическим образцам С. Олейника, П. Глазового и многих других авторов. Радует, когда серьезный человек выступает именно в таком жанре, находя темы порой буквально из ничего. Уверен, что это не последняя книга Р. Котляра, и потому искренне желаю ему творческих удач и не останавливаться на достигнутом.
Александр Киченко,
доктор филологических наук,
профессор кафедры зарубежной литературы
Черкасского национального университета.
               


«Швидкий розум Романа, миттєва реакція на ситуацію, на слово, на калейдоскопічність психічних станів дитини і батьків; постійна «заведеність» на гру і така його риса, як зважена співучасть у критичних ситуаціях (аби не зашкодити учневі у пошукові рішення і ніби бути на підстраховці...), — то лише кілька складових, що входять в поняття «людяність»».
Це цитата з моєї передмови до першої виданої книги Романа Котляра. З тієї пори пройшло майже 10 років.

                * * *
Так сталося, що до літератури я прийшов зі спорту. І в цьому не вбачаю нічого дивного, адже емоція — як цінність — робить ці дві царини неповторними, живлячими одвічну спрагу людини до розмаїтого багатобарв’я гармонії й краси.
З помітних життєвих перехресть, де зустрічаються люди, аби угамувати цю спрагу, є і пісенні фестивалі, на яких глядачі, слухачі стають не тільки спостерігачами музичного, літературного дійства, а і є творцями незабутніх відтінків настрою. Власне, це є дві зустрічні течії очікування — виконавця і шанувальника.

Серед особливих шанувальників з абсолютним слухом, котрі не тільки здатні миттєво осягнути художню цінність, глибину, затребуваність пісенного твору, а і, водночас, скрадливо і переконливо довести це авторові, був Роман Котляр. Саме він наділений природою якимось особливим світлом, яке випромінюють його розумні, ніби сповнені захватом від прекрасного, очі; очі невгамовної, яка постійно шукає себе в різних іпостасях, людини. Шукає і знаходить!
Академік Санкт-Петербурзької міжнародної академії ШШМ, журналіст, майстер спорту з шашок, тренер, людина зі своєрідним мисленням, з певним викликом — а я от такий — пропонує читачеві себе у такому не простому жанрі, як гумор.

Успіхів, Романе!

Сергій Руднєв,
володар гран-прі, лауреат міжнародних
та регіональних пісенних фестивалів,
переможець Всеукраїнського конкурсу
патріотичної пісні, лауреат літературної
премії ім. Василя Симоненка,
член Національної Спілки
письменників України.

Всем желающим готов выслать электронную версию книги.