Про спiльне й вiдмiнне

Подарую Київ я Ольстеру.
А той Ольстер додому візьму.
А ти з’ясуй, чому так треба
Й довго не мудруй.

Андрій Середа


Шону Маклеху


Ірландці з українцями – окремо,
І кожному близька своя блакить…
Та арфою на прапорі зеленім*
Червоно-чорний стяг мені дзвенить.

Між нами – милі, милі, милі, милі…
І різне все – шляхи, дерева, сни…
Чого тоді тін-віслом** забриніла
Мені сопілка рідна з далини?

Живем – не на однім планетнім боці,
Та знаю я – підвівши зір увись,
Лягли у землю їхні юні хлопці,
Так само, як і ми лягли колись.

Інакше в них у небі сяють грози.
Несхожі зовсім, начебто, краї…

Неправда. Бо ми ллємо спільні сльози.
А от кати у кожного – свої.

08.01.14

*Арфа на зеленому - символ ірландського національно-визвольного руху.

**Тін-вісл - народна ірландська флейта з шістьма гральними отворами та діапазоном у дві октави.


Рецензии
чудово
приємно чути українську мову
з повагою Олег

Олег Устинов   11.02.2014 22:51     Заявить о нарушении
Дякую! З повагою,

Владислав Лоза   11.02.2014 23:59   Заявить о нарушении