Я загублена між своїх віршованих рядків,
між твоїми відсутностями,
тисячі проходжених шляхів,
міліони невлучностей.
Я тут не існую, я десь у літі.
У товщині моря у тій вічній миті.
А десь на іншій стороні океану
ти там, у минулому, де немає плану
Ти на своєму острові із клаптиків надрукованих
я на своєму планшеті із хвилин намальованих.
Треба звідси тікати, тут немає спражності.
Під окулярами затьмарені очі чекають марності.
Те, що хтось називає життям
зачепилося в мозоку втраченим поняттям.
Там, де за хмарами сонце в зениті
Під твоєю синьою прірвою у моєму світі.
Треба звидси тикати
© Copyright: Дивчина Биля Викна, 2014
Свидетельство о публикации №214020802422
Свидетельство о публикации №214020802422
Рецензии