Зелений плащ
наче туман перших днів травня…»
(Скела «Руйнування дому Да Дерга»)
Коли я втомлений,
Коли не пишуться вірші,
Коли навіть Місяць
Не заходить в гості
І не слухає мої довгі роздуми
Про минувщину і вічність,
Про вогні людей і тишу лісу,
Коли навіть кіт не хоче муркотіти
І розказати мені ще раз,
Що життя, зрештою, диво з див
І джерело радості,
Коли вечір здається
Не морем спокою,
А пусткою чорноти.
Тоді
Накриваюсь я не теплим пледом,
Навіть не потріпаним кілтом,
А зеленим плащем –
Зеленим, як мій острів,
Зеленим, як листя кленів,
Зеленим, як трава на пагорбі Слайне.
Зеленим, як серпневе море,
Коли падають на нього вечірні промені
Втомленого світила північного дня.
Мені пощастило:
Є в мене дар Неба безцінний –
Журба самотності.
Свидетельство о публикации №214020902375
Понравились!.
Спасибо!
Светлых Вам дней и радости повседневной!!!
С глубоким уважением и теплом души.
Евгения.
Евгения Козачок 12.02.2014 09:30 Заявить о нарушении
Шон Маклех 13.02.2014 01:42 Заявить о нарушении
Мне было очень погано, когда валялся в госпитале...
Глаз привыкает к новизне.
Все бело, чисто и умыто.
Синь неба и листва в окне…
И стекла целы, не разбиты.
Аптеки запах, простыня,
и потолок совсем без трещин.
Всё непривычно. Где же я?
В раю? Нет, не похоже, грешен…
Закрыл глаза и… снова боль
рвёт плоть металлом раскаленным!
Дым, копоть, взрывы, ад и зной,
«вертушки» рокот отдалённый…
Что было там? Какой исход?
Я жив, а где все остальные?!..
Укол и, вновь водоворот
уносит в дали неземные…
Но прошло время и... настало утро нового дня, доброе утро! http://www.proza.ru/2015/08/28/881
С наилучшими пожеланиями и долгих лет жизни!
Юрий Воякин 11.10.2015 20:38 Заявить о нарушении