Птахолов

КП
Знаючи, що Іуда розмірковує про предмет високий, Ісус сказав йому: "Відійди від інших, і я тобі повідаю таємниці царства. Ти можеш їх осягнути, але будеш багато сумувати ..."
Євангеліє від Іуди

Так, я ловець птахів. Так, я ловлю їх усе своє життя, а зловивши, відрізаю крила і відпускаю ... Хто гине, а хто й залишається зі мною... Жорстоко. Але в цьому моя природа і призначення... Спробую пояснити, навіщо мені це потрібно і що рухає моїми діями . Ви скажете, що це хвороба. Можливо... Але, крім мене, ніхто не відчував і не відчуватиме всю силу польоту, його красу, незалежність... Навіть сама птиця. Тільки я знаю, що таке свобода. Тому й забираю її, як би не було важко це робити... Той, хто її дарує, - мій ворог. Це ви його так називаєте. Для мене ж він просто інший. Він інший у всьому. Хоча я і відчуваю з ним вічний незримий і міцний зв'язок, створений кимось ще. Хто це? Не знаю. Він над нами. І в ньому – повнота. Часом мені здається, що всі ми – єдине ціле... Тому, хто дарує, не відомо те, що відомо мені. Значить, він позбавлений повноти. Позбавлений, як і я, бо не знаю кінця.  Але знаю, що політ не може бути справжнім, якщо відсутня загроза падіння. Так само, як не може бути справжнього падіння без усвідомлення висоти і страху її втратити. Я даю можливість усвідомити це. Нехай без вороття, нехай назавжди, нехай важко... Тыльки в моїх руках – вічна i справжня мрія та спрага. Можна літати і не знати, що таке політ. Можна літати без спраги, без подяки за це. І так відбувається з усіма птахами. Вони сприймають усе як належне. Знаю це, бо й сам був колись птахом. Теж літав. «Навколо тебе стільки безкрилих птахів... - скажете ви. - Невже тобі приємно бачити їх безкрилими? Вони ж ненавидять тебе! У твоїх руках убита мрія, порожнеча, безвихідь і смерть ... Твої руки в крові». Можливо... Але немає однакових птахів. Усі вони різні. І лише одиниці, втративши крила, із вдячністю розуміють, що справжній політ не в небі, а всередині їх. Ось це і є мрія. А спрага мрії – вічне життя. Воно сильніше, ніж простий дар літати. Сам по собі він не вічний і не має ніякого значення – тільки якщо його забрати. І те, що я роблю, так легко просто назвати злом, жорстокістю і ненавистю чи зрадою... Насправді ж ненависть тонко межує з любов'ю. Я люблю кожну зі своїх птиць. Навіть тих, хто не залишився зі мною, хто пішов і, розлютившись, загинув. Люблю так, як не може любити ніхто. Тому що я – птахолов.
09.02.14