Майдан. спершу вони гнорують тебе, дал вони см ють

Майдан.. Сніг накрив весь Київ. Але ніхто на це не звернув уваги,там зараз не до того яка погода,скільки градусів морозу.Там стоять Герої Країни,які хочуть скинути ту бандитську владу,які вбивають синів,батьків. Чорне небо стоїть над Києвом,багато крові пролилося на тих вулицях.Я чую як важко дихає хлопець,він дивиться на мене своїми зеленими очима. Його очі не втомлені,не сумні:його очі наповнені ненавистю,злобою і жагою перемогти,відвоювати свою землю. Від його погляду я стала усміхатися.Моєї усмішки не було видно,адже газ який потрапляв в очі та не давав дихати нам, заставляв нас одягнути маски. Але він зрозумів мою жестикуляцію і я побачила на його лиці теж саме.Це було так неочікувано і так приємно. Напевне, за стільки часу простояного тут він би мав впасти на коліна і поїхати додому. Але ні біль ні страх не взяли над ним гору,він буде стояти до кінця,він буде мати силу щоб побити тих беркутів,тих звірів які мучили його побратимів. Він буде мстити ,як інші.Мені було приємно зустрітися поглядами з таким хлопцем.Крім красивих очей я помітила його сильні руки,вони тримали велику залізну палицю і щит.Він був ,як воїн,як охоронець.Він був таким сильним ,таким високим,його тіло було пряме,воно знало чого хотіло.Я чула як літають не тільки димові шашки,а й справжні бомби у сторону тих огидних беркутців. Мені було моторошно,але я знала що коли на нашому боці такі силні,хоробрі герої,то мені нічого не загрожує. Як би я мала силу стала б разом з ними,але все що я могла це працювати: надавати першу медичну допомогу або роздавати теплий чай,щоб наші герої України  не замерзли.
   Майдан... Скільки тут загинуло ,скільки вижило.А памь'ятаєш як все починалось,з чого почалось? "Україна- це Європа", а зараз триває "Україна- понад усе". Україна була,є і буде Європейською державою.Вона буде у наших серцях на першому місці. Ми за неї молимся,і молимся за тих хто загинув за ради неї. Коли я згадую те що робили  оті звірі з нашими хлопцями, в моїх очах з'являэться жадоба вбити тих хто катував і мучив та вбивав. Наш "президент" напевне тішиться з того що творять з його народом,він захоче ще і ще.
Але народ повстав,народ не терпить знущань.Майдан вже ніхто не придушить,майдан розквітає як мальва. Та квітка жива,вона набирається сили,терпіння.  Героїв запам'ятають,героїв пам'ятають. Нам ще трошки,ми скинемо тих бандитів з президентських,міністрових і всіх інших  крісел. І ми будемо керувати нашою Україною.Ми докажемо кожному, ми докажемо всьому світу,що не дарма гинули наші Козаки,недарма ми боролися в столиці. Всі заплатять за те що зробили з Україною ,за те що знищили її,а ті що вбивали катували-будуть вбиті та закатовані. Ми зможемо,ми дуже далеко зайшли,вороття назад немає.







































Майдан .. Снег накрыл весь Киев. Но никто на это не обратил внимания, там сейчас не до того какая погода, сколько градусов морозу.Там стоят Герои Страны, которые хотят сбросить ту бандитскую власть, которые убивают сыновей, родителей. Черное небо над Киевом, много крови пролилось на тех улицях.Я слышу как тяжело дышит парень, он смотрит на меня своими зелеными глазами. Его глаза не устали, не грустные: глаза наполнены ненавистью, злобой и жаждой победить, отвоевать свою землю. От его взгляда я стала улыбатся.Моеи улыбки не было видно, ведь газ который попадал в глаза и не давал дышать нам заставлял нас надеть маски.Но он понял мою жестикуляцию и я увидела на его лице тоже самое.Это было так неожиданно и так приятно. Наверное, за столько времени простояного здесь он должен был упасть на колени и поехать домой. Но ни боль ни страх не взал над ним верх, он будет стоять до конца, он будет иметь силу чтобы побить тех беркутов, зверей которые мучили его собратьев. Он будет мстить, как другие.Мне было приятно встретиться взглядами с таким парнем. Кроме красивых глаз я заметила его сильные руки, они держали большую железную палку и щит. Он был как воин, как охранник. Он был таким сильным таким высоким, его тело было прямое, оно знало чего хотело.Я слышала как летают не только дымовые шашки, но и настоящие бомбы в сторону тех отвратительных беркутцив. Мне было жутко, но я знала, что когда на нашей стороне такие силные, храбрые герои, то мне ничего не грозит. Как бы я имела силу стала бы вместе с ними, но все что я могла это работать: оказывать первую медицинскую помощь или раздавать теплый чай, чтобы наши герои Украины не замерзли.
     Майдан ... Сколько здесь погибло, сколько вижило.А помниш как все начиналось, с чего началось? "Україна-це Європа", а сейчас идет "Україна-понад усе". Україна была, есть и будет Европой.Она будет в наших сердцах на первом месте. За нее молимся, и молимся за тех кто погиб ради нее. Когда я вспоминаю что делали эти звери с нашими ребятами,в моих глазах зьявляэться жажда убить тех кто пытал и мучил и убивал. Наш "президент" наверное радуется тому, что творят с его народм, он захочет еще и еще.Но народ восстал, народ не терпит издевательств.Майдан уже никто не подавит, майдан расцветает как мальва. И цветок живой, она набирается сил, терпения. Героев Запомните, героев помнят. Нам еще немножко, мы сбросим тех бандитов из президентских, министрових и всех остальных кресел. И мы будем управлять нашей Украиной. Мы докажем каждому, мы докажем всему миру, что не зря гибли наши Козаки, недаром мы боролись в столице. Все заплатят за то что сделали с Украиной, за то что уничтожили ее, а те что убивали пытали-будут убиты и замучены. Мы сможем, мы слишком далеко зашли, возврата назад нет.