Затихло серце...
Повзе туман над снігом занімілим.
І знов народ нескорений стоїть
Над Рубіконом крові, честі й сили.
Ще зграя злісно шкіриться, гарчить,
Ще хмари чорні - східним небосхилом,
Та грізно жовто-сині прапори
Обкладують це кодло озвіріле.
І тане страх, згоряє у вогні,
Неначе ця зима заледеніла,
Пробуджується совість у борні,
Народжуються воля, гідність, віра.
А поки знов Майдан заціпенів,
І в пекло шле наляканих месіїв,
І час чекать не білих голубів,
А літаків, що чешуть на Росію!
Свидетельство о публикации №214021100682