Банально про Страх

Страх не підкорений є твоїм господарем.Фобії руйнують тіло і розум. Страх чи не єдиний чинник героїзму. Коли страх смерті стає нестерпний і боягуз відчуває, що ще кілька хвилин сидіння в шанцях просто уб'є, шалений потік адреналіну піднімає його на рівні, він зривається, перестрибує через бруствер і з виряченими очима та скаженим криком мчить уперед. Тьохкають кулі, але страху вже нема. Якщо якась сліпа не влучить, ти герой, а якщо прошиє наскрізь чи вибух підкине у синє небо, то все одно герой, лише post mortum. Той, хто страху не чує, не стає героєм.

Більшість церков експлуатують страхи. Особливо, так звані християнські. Страх смерті, страх попасти в пекло, страх вчинити смертні гріхи, яких як відомо чомусь сім. Наші страхи - джерело їх всеосяжної влади, цих лицемірних пастухів слабких душ. Фарисеї та книжники швиденько перекинулися та одягли чорні ряси та нацупили на пуза ризи свої золоті та правлять безкінечні похорони Бога Живого. Під образами розп'ятого ними Сина Людського вони поставили ятки з крамом і торгують ним день у день. Тримати вірних своїх у пітьмі, каламутити свідомість магічними формулами та обрядами, тлумачити добру звістку на свій копил ці спритники добре навчені. Тож, коли якийсь дивак в простоті своїй прозорій, як нічне повітря Сахари запитає, а чи правда, що наш Господь заповів не боятися НІЧОГО НІКОЛИ, зашиплять ці жерці, мов змії: " Мовчи, бузувіре! Як ти можеш таке промовити! Бійся Бога, ниций рабе! Слухай нас! Ми, намісники неба втаємничені, ділимо ваші хліби і робимо вас щасливими, позбавляючи муки вибору. Ми знаємо, ЩО є добро. Вірте нам, віруйте в Бога!"

Страх збиває корів в череду, жене баранів та овечок в кошару. Страх вбиває слабких і дає негідникам смертельний напій влади.

Страх втратити породжує ревнощі, калічить кохання, сушить любов. Гербарій її стає непотрібним і осипається або довго вмирає під склом.

Страх недосяжності породжує заздрість, від неї тупіють, темніють, позбавляють себе перспектив і багатомірності. Від того заздрісники стають пласкими сліпцями, їх світ позбавлений барв, глибини, смаку.

Страх зазнати поразки блокує Силу. Вона стає сліпою і породжує в душі покручів, яких мудрагелі називають плодами сублімації.

Можна багато говорити про страх, про ґенезу фобій та їх механізми. Від цього не стає легше, катарсис не настає. Але безвиході немає. Навіть з подвійного глухого кута є вихід. В квантовій фізиці для неймовірного зникнення з місця полону вигадали тунельний ефект, який не тільки має експериментальне підтвердження, але і використовується в новітніх пристроях. Але це так, до слова. Зайві подробиці, на жаль, не роблять цей світ щасливішим а знання яснішим.

"Не бійся!" означає люби. Себе себто: душу і тіло. Життя своє люби. Не марнуй його, живи довго, гармонійно, гарно. Кохаючи, зосереджуйся на насолоді, яку віддаєш. Отримаєш більше, це буде диво. Радій плодам талантів ближніх своїх і дальніх. Шукай свої. Не печалься тим, що втратив. Що з воза впало, то не твоє. Не марнуй часу щоб його підбирати. Життя майбутнє несе дари. Лише підставляй пригоршні, чашу, корзину! "Сину мій, сказав Вітець, я тебе люблю!" Де є любов, там нема страху. Кожен кінець це - лише початок...