А я один,і я це знаю,
ні где ніхто і не чекає.
Усе терплю,усе минає,
і я ніщо не забуваю.
Бо так завжди,бо так повинно,
одним у світі бути дивно.
Можливо це мені потрібно,
привикнути та бути сильним!
Це вже як сон,це вже за смаком,
любить себе,любити натовп.
Я все старанно пережив,
бо так любив,бо так любив..
20.02.14 оцените пожалуйста..
Життя..
© Copyright: Яковлев Владлен, 2014
Свидетельство о публикации №214022002326
Свидетельство о публикации №214022002326
Рецензии