Обращение к народу Украины

Звернення до народу України, та всього світу.
Дозволяється публікація або озвучування лише повного тексту.

Здравствуйте, шановна Громада!
Здравствуй, нескорений народе України!

Як показують останні події, в нашій країні більше немає влади і опозиції, а є частково нелегітимна влада (хоч це зрозуміло було відразу після виборів). Одна частина влади намагається втілити в життя одвічне прагнення народу гідно жити в своїй країні, а інша, знищити економіку країни та власний народ, від якого вона отримала кредит довіри і не виправдала його. Чому так відбувається? Всім зрозуміло, що депутати, які прийшли до влади, завдяки адміністративному ресурсу, силовим структурам та організованим злочинним угрупуванням будуть відстоювати інтереси цих груп, а не народу України.

Чи діє ця влада в правовому полі? Очевидно що ні. Ще починаючи від президента Кучми влада відкрито “зґвалтувала” Конституцію України, а саме статтю 5: “Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Ніхто не може узурпувати державну владу”, та статтю 8 “Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії”. Саме користуючись мовчанням народу з того часу почалася узурпація влади і злочинне розкрадання та руйнування народного майна яке продовжується і до нинішнього часу.

То, що ж відбувається зараз в країні? Вбивства, пограбування, підпали, побиття, знущання, ґвалтування, знищення медицини Богатирьовою та освіти Табачником, нещадна експлуатація шахтарів, поліцейські порядки, порушення Конституції, розпродаж України, розкрадання бюджету, рейдерство, шахрайство на виборах, автоаварії з участю правоохоронців та чиновників різних рангів, втеча хабарників, підслуховування нардепів, нагороди антиукраїнських міністрів, шабаші симоненківців, напади на депутатів, корупція, свавілля суддівства, цензура, зрив Євроінтеграції, злочинний намір розігнати майдан, побиття студентів, журналістів, цинічні вбивства мирних протестувальників і це лише невеликий перелік того, що зробила для народу нинішня “народна влада”.

І зараз, коли на вулиці вийшли не групи “екстремістів та терористів”, як їх називають деякі високопосадовці, а весь український народ – влада знову його не почула адже вона забула , що “Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами”(Конституція України, ст.5).
То хто ж чинить протиправні дії, український народ сам проти себе, бо саме він і є владою за Конституцією, чи так звана нинішня “влада” проти свого народу?

Крім того виникає правомірне питання, чому “кучмівське" рейдерське захоплення влади і подальша її корумпованість і криміналізація “януковиче-азаровською” злочинною зграєю (яка мабуть налічує не більше декілька десятків тисяч зрадників народу) вважається легітимно обраною владою, а доведений до відчаю український народ, який вирішив боронити свої права, вважається групою екстремістів та радикалів? Відповідь очевидна – не ми відповідаємо перед народом, а народ перед нами; не ми слуги народу, а народ має прислуговувати нам.

Чи є вихід з ситуації, що склалася? Звичайно є. І цей вихід Конституційний і безкровний при добрій волі нинішньої влади. Адже народ користуючись своїм конституційним правом зібрався на Народне віче (дійсно люди піднялись по всій країні) і виразив недовіру керівництву всіх рівнів влади. Здавалося б в цьому випадку владі потрібно вибачитись і скласти свої повноваження. Тільки в нас все навпаки.

Радник Президента України, член робочої групи з врегулювання політичної кризи Андрій Портнов під час брифінгу нахабно наголошує: “Представники опозиційних політичних сил несуть персональну відповідальність за дії, які відбуваються в ці дні на вулиці Грушевського... ...вважаємо, що вони повністю ототожнили себе з цими людьми. Ми вважаємо, що частину відповідальності несуть міжнародні структури і посадові особи деяких іноземних держав...” Тобто винні всі тільки не ми. “От якби ми провели референдум” – заявляють деякі посадовці – “то всі побачили б волевиявлення народу”.

Всеукраїнське Народне віче (той же референдум) продемонструвало своє волевиявлення, але нажаль результат його сильно відрізняється від того який вже очевидно підрахувала “народна влада”, але ще не встигла оприлюднити.
Але як розуміти вислів пана Портнова: “...ототожнили себе з цими людьми.”? Очевидно так можновладець з “повагою” називає Народне віче з його справедливими вимогами. Хоч які вони можуть бути справедливі, адже не всі ще підприємства приватизовано, не вся земля вкрадена, не всі острови, палаци та яхти куплені. А “ці люди” так невчасно щось почали вимагати. А так їм хочеться завершити початі добрі справи для себе коханих. Лише для цього потрібно замордувати “отих людей” руками силовиків. Відповідайте всі лише не ми, бо наші руки “нічого не крали” і нічого не робили.
Але колись за все і всім доведеться відповідати. Тому просимо всіх, зупиніться, поки ще не пролились ріки крові.

Зупинись “влада” – дай можливість народу самому вирішити свою долю.
Зупиніться силові структури, від курсантів до міністрів всіх відомств і підпорядкувань. Згадайте свою присягу: “...вступаючи на службу до органів внутрішніх справ України, складаю Присягу і урочисто клянуся завжди залишатися відданим народові України...”(з присяги працівника органів внутрішніх справ України), “...вступаю на військову службу і урочисто клянусь народу України завжди бути вірним і відданим йому...”(з військової Присяги).

Зрозумійте, що народ якому ви присягали стоїть перед вами і дивиться вам в вічі, а не ховається за вашими спинами як зграя злочинців, що гордо іменує себе “народною владою” і підштовхує вас до злочину проти того, кому ви присягали на вірність і клялись: “...мужньо і рішуче, не шкодуючи своїх сил і життя боротися із злочинністю, захищати від протиправних посягань на життя, здоров'я, права й свободи громадян...”(з присяги працівника органів внутрішніх справ України)
Пам’ятаймо, що в єдності, взаємопорозумінні та взаємоповазі наша сила, і що зломити можна одну людину, а зломити волелюбний народ України ще не вдавалося нікому і ніколи. І нехай береже Господь Україну та її народ.

Олександр Майборода.

P.S. Українці, будьте вище політиканів які все своє нікчемне життя жили за принципом “розподіляй та володарюй”. Не дозволяйте себе ділити на “русскоязычных”, “западенців”, “темношкірих”, “опозиціонерів”, “радикалів” та на іншу вигадану нечисть. Ми єдиний народ і саме в цьому наша сила. А хто це забув згадайте Павла Тичину:

“Я єсть народ, якого Правди сила
ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила! —
а сила знову розцвіла.

Щоб жить — ні в кого права не питаюсь.
Щоб жить — я всі кайдани розірву.
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу.

... Сини мої, червоні українці,
я буду вас за подвиг прославлять,—
ідіть батькам на допомогу й жінці,
дітей спішіте визволять!

На українських нивах, на російських,
на білоруських — я прошу, молю! —
вбивайте ворогів, злодюг злодійських,
вбивайте без жалю! ...