Немає світла, що живе в собі.
Немає в світі без причини болю.
Ніхто не знає як творився світ,
Та кожен зна, що ангели - з любові.
Я знаю точно - серце стукотить,
Твоє збентежене, далеке серце.
І знов душа згорьована летить,
Низає ніч, тріпочеться, як вперше.
І знову десь спалахують зірки.
І неба синь - на храмах златоверхих.
То ангел народився, полетів,
І творить світ, і нас веде до звершень.
І тане біль, мов крапелька сльози,
Стіка душею і згаса на денці...
Нема свiтла, що живе в собi...
© Copyright: Борис Смыковский, 2014
Свидетельство о публикации №214022301367
Свидетельство о публикации №214022301367
Рецензии