Метелики

Я дуже люблю нашу планету. Вона настільки барвиста, що іноді, дивлячись на метелика,  захоплено зупиняєшся. Кольори, якими його обдарувала природа, просто дивовижні! А ще в маленькому тільці прихована величезна воля до життя! Про це й буде моя сьогоднішня розповідь…

 

Якось  у відчинену кватирку залетіли дві комахи. Вони радісно махали крильцями навколо сонечка-лампи й не помічали,  що в приміщенні був хлопець-підліток. Він, побачивши непроханих гостей, узяв полотенце й щосили махнув у повітрі.

Метелики впали…

-          Ти живий? – ледве підвівши голову, запитав метелик у товариша.

У відповідь тиша.

-          Не мовчи! Скажи щось! Нам потрібно летіти! – хвилювалася комаха, але друг нерухомо лежав на землі і, здавалося, не дихав.

-          Спробуй поворушити крилами! - наказав метелик.

-          Не можу…  - ледь поворухнувшись, відповів товариш.

-          Якщо ми залишимося, то загинемо!

Не зважаючи на власний біль, вперта комаха намагалася підтримати друга. А той, мало не плачучи, відвернув голівку:

-          Нам усе одно не врятуватися.

-          Не кажи так! – розсердився впертюх. - Піднімайся й лети!

Метелик зітхнув і зробив перші рухи крилами.

Дві комахи невпевнено піднялися в повітря. Вони прямували до відчиненої кватирки. Туди, де життя.

-          Лети, лети... Не зупиняйся, - підбадьорював метелик товариша.

-          Боляче…

-          Мені теж, але я не здаюся!

Ось так друзі потрапили знову на вулицю. Упавши в траву, вони довго не могли прийти до тями. Так і заснули.

Розбудило метеликів місячне сяйво. Воно обережно пробіглося по траві й ніжно погладило комах по крильцях.

-          Ми живі, - розплющили очі метелики і радісно усміхнулися.

-          Це завдяки твоїй вірі.

-          Егеж,  ніколи не потрібно здаватися!

-          Знаю, але нічого не міг вчора із собою зробити. Пробач.

-          Розумію. Та головне, що ти знайшов у собі сили. Ти молодець!

-          Ну що, летимо?

-          Летимо.

Комахи піднялися в повітря. Вони не зважали на біль, бо воля до життя була сильнішою. Попереду на них чекало безліч цікавих пригод…

Ось така історія. Тож, коли щось трапиться,  ніколи не опускай руки!  Навіть якщо здається, що вже нічого не можна змінити, потрібно все одно боротися за життя до останнього!