Ніхто ніколи не зумів б про Україну так писати,
Вірші немов ті солов'ї, словами гріють серце.
Любов до рідної землі, до матінки природи
Несуть вірші оті у світ, шкода, що вже нема його.
Письменник то чудовий був, любив життя та всіх навчав-
Як треба в світі жити. Як можна світ той полюбити.
Тарас Шевченко – мудрість й слава, народу нашого навік.
Ми серцем будем пам’ятати як мову нашу ти беріг!
Ніколи не забудьмо, твоїх віршів про це життя,
І вічно будем святкувати, той день коли з’явивсь на світ,
Маленьких хлопчик, наш «Кобзарь».
Вся слава й мудрість нашого народу, ото Шевченко!
Дай нам Боже, віршів твоїх не забувати,
І пам’ять вічно шанувати.
Вiрш на конкурс про Тараса Шевченко
© Copyright: Даша Львова, 2014
Свидетельство о публикации №214030301762
Свидетельство о публикации №214030301762
Рецензии