я тепер без проблем змінюю смуток на сміх,
я тепер рахую від тебе й до ста.
ти просив мене стати сильнішою з усіх,
але я залишаюсь в знайомих мені містах.
я тепер не сижу у постійній тиші,
у мене алергія на тихі звуки.
і ні, ми з тобою не інші,
просто, здається, полюбляєм муки.
ти просив мене брати усе від буття,
я розміняла сердце на монети,
я їхала в твої міста, обирала життя
і створювала все нові планети.
я будувала світ і губилася в ньому,
хотіла там із тобою замкнутися.
і коли, нарешті, навчилася всьому,
кинула монетку в серце, аби повернутися.
кинула монетку в серце, аби повернутися
© Copyright: Ирина Манжос, 2014
Свидетельство о публикации №214030502375
Свидетельство о публикации №214030502375
Рецензии
