Вiршi випорхують iз рук...

Вірші випорхують із рук,
Неначе янголи маленькі.
Промовлено - і лине звук,
Сотворено і серце тенька,
Немов торкаєш ти струну
Останнім помахом легеньким...
З щасливим сміхом - в дальню путь!
Кватирка шибкою дзеленька.
Десь світляками упадуть
У сни солодкі і тихенькі,
А десь сльозиною стечуть,
Пропалять душу аж до денця...
Летять, звиваються в рої,
Стовпами граються у променях.
Так, мабуть, і творився світ,
Тим Словом, першим, заримованим!


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →