Просто весна. Не питає коли прийти. Не знає календаря. Пахне земля нагріта.
Пахнуть сосни - тече живиця. Крига тане якось непомітно і летить перелітна птиця і курличе. І в життя виринають лиця таких собі маленьких старчат. От і вчора лише в Києві народилося їх сімдесят...
А на небі нічному Марс червоною кулею щось там нам віщує, попереджує. Він так близько давно не підходив. Кров від того стає чорною на знамені двох кольорів. Сатанинські полки шикуються. Вождь давно їх звар'ятував і повів їх на вірну загибель. Трунарям буде цьогоріч багато роботи. Видить Бог, я цього не хотів...
Але буде весна і бджоли понесуть і пергу і нектар. Молоко потече з грудей і вим'я. І в струмках буде повно води. І Лань Золота погляне у глибину очей твоїх. І ти зрозумієш просту істину: життя варте того, щоб його прожити; життя це - ЛЮБОВ!
Про100 весна
© Copyright: Валентин Лученко, 2014
Свидетельство о публикации №214031201377
Свидетельство о публикации №214031201377
Рецензии