Маминi руки

Цілувала я руки мамині
І до серця горнулась тихо.
Визирала земля з проталинок
Й сніг змітав з її долі лихо.

Руки в мами завжди потріскані,
Помережані й почорнілі.
Ближче серця вони й на відстані,
Трударі мої посивілі.

Де ж тепер ви, мої найніжніші?
Прожила і я вже піввіку.
Спочивають, нарешті, у ніші,
Адже мама заснула… навіки.


Рецензии
Горестное,печальное стихотворение, в котором чувствуется Ваша любовь к МАМЕи
вечная память о ней, поселившаяся в душе Вашей.
Рад знакомиться с Вашим творчеством.
Всего Вам доброго.
Читатель


Герчиков Илья   30.03.2016 18:42     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.