Катерина
Поема
Вiрше перший
А в світлині, а в хатині
Катерина дроче -
Не спугніть її , козаки,
Зараз вона кончить.
Зараз встане , отряхнеться ,
Вдягне репетузи ,
Ненароком засміється,
Схаває гарбузик .
Потім встане , вийде з хати ,
Пробіжить по полю ,
Візьме кошика під пахви -
Назбира коноплі.
І до вечора її
Не видно, не глядно .
Вона ходить до Кузьми
Набравшись порядно.
Вийде мати доньку звати ,
Доньку на вечерю-
Катерину хрен дозвешся-
От глуха тетеря!
Katerina. Подражание Шевченку
© Copyright: Оксана Космос, 2014
Свидетельство о публикации №214031601869
Свидетельство о публикации №214031601869
Рецензии