Просто спокій. Тут і нині. Ніч, цвіркуни, місячні квіти. Зорі, яких не злічити. Ми бачимо лиш їх минуле. А деяких вже немає насправді. Таке от диво просторо-часу над головою.
А в голові - пусто. Жодної думки і це - добре. Здається, що все оте сяйво нічного неба заповнює твою торічелієву порожнечу. І тіло твоє старече стає знову юним, гнучким, веселим. І серце стає великим повним вмістилищем миру.
Цю ніч ти по-справжньому дихаєш. Повітрям, росою, світлом пастельним, запахом бузини і груші. Музику звідусіль чуєш. Нею стаєш. Не ночуєш, бо гріх все оце забути, загубити у снах-видіннях...
Просто гармонія, просто спокій поселилися у моїх сінях і тихесенько пробираються в передпокій.
Про100 спокiй i гармонiя
© Copyright: Валентин Лученко, 2014
Свидетельство о публикации №214032501713
Свидетельство о публикации №214032501713
Рецензии