Ни один человек не заслуживает твоих слёз, а те,
кто заслуживают, не заставят тебя плакать.
Габриель Гарсиа Маркес
Не дивися мені в очі, я плачу,-
Сльозами вмилася душа.
Коли ще я тебе побачу?
Тепер я стала чужа...
Сльози не зрони, вона лиш вода,
А серце б'ється так сильно.
Знову ти йдеш, покотилась сльоза.
Все неправильно і безжально.
Вже не плачу я, а кричу,-
Злилися сльози із дощем.
Я знову, як вона, тоді, мовчу.
Розлетілися слова ущент!
Сльози не зрони, вона лиш вода,
А серце б'ється так сильно.
Знову ти йдеш, покотилась сльоза.
Все неправильно і безжально.
Нема сліз, розтали в темноті.
Душа біжить на волю...
Знову солодко мені,-
Більше нема болю!
Нема сл з, розтали в темнот...
© Copyright: Елена Высоцкая-Константинова, 2014
Свидетельство о публикации №214033001613
Свидетельство о публикации №214033001613
Рецензии
