Просто прогулянка містом сьогодні така особлива. Бруньковіють каштани, абрикоси, сливи. Черемха вибухне скоро цвітом. Над світом прозора блакитна куля і лише один, уявляєш, один інверсійний слід літака.
Місто тихе, місто мирне. Така година, така мить. Щемить трохи серце та вже не болить. Горять свічки, котяться сльози їх не спинить. Ми не знаєм напевне кому молимося, у кого просимо миру, кому каємося за гріхи.
Хижі очі урочі не буде вам харчу сьогодні вночі. Та й на ранок не буде. Бо страх переможений нині, бо там на спині з лопаток та ребер виткнулись крила, їх пір'ячко біле розкуйовджує вітер і запрошує до польоту. Може прямо отак, зараз?Чи діждатися ночі? Хочу спитати, але знаю, що скажеш: "Роби, що хочеш!"
Я не вірю, я знаю: ти є, брате_друже_отче...
Про100 прогулянка мiстом
© Copyright: Валентин Лученко, 2014
Свидетельство о публикации №214033002298
Свидетельство о публикации №214033002298
Рецензии