О,моє горло пробирає в себе місяць.
О,мої гори чують подихи трави і гирло снів.
О,моє горе.
Моє горе, очі лісу!
Я збираю у воді перлини для намиста твоїх дів.
Подивися.
Навіть сніг до бездогання крихкий.
Розродися у потопі передодні небуття.
О,моє море непридатне для загиблих.
О,я земля.
О,я вода.
О,я...
***
© Copyright: Маргарита Вельбах, 2014
Свидетельство о публикации №214033100262
Свидетельство о публикации №214033100262
Рецензии