День

А ти прокинься серед ночі ,злякайся ,що про годинник ти забув ,що буцімто вставати вже треба ,але не йди .Лежи.Відчуй тепло тіла свого ,навіть якщо морозно тобі .А ось тепер відкрий очі ,вдихни повітря на весь розум ,на все серце і спробуй - поживи.Забудь про не гаразди ,забудь про все .А тепер вставай! Так повільно і по байдужому до світу ,по байдужому на все.Йди окропи обличчя своє росою прозорою ,яка біжить в крані у тебе ,уяви ,що ожила ти .А ось тепер йди на безсенсну частину свого життя ,завдяки чому живемо ми .Випий аж надто гіркого чаю та уяви що п'єш надсолодку каву з молоком .А ось і прийшов час думок ,які промовляють життя огидне ,проте воно одне .Ти вийдеш туди ,де діти граються ,де минає їх життя .Ти будеш йти по вулиці ,де ще всі сплять ,де зрозумієш - ти одна .Це буде звучати не весело да і не сумно - це буде неважливо .Адже саме зараз ти живеш.Саме зараз ти прийдеш туди , де помре душа твоя , не надовго.До кінця дня .Ти скажеш "виживу".Будеш сидіти тихо ,а навкруги метушня.Проте це не хвилює тебе ,як раніше ,як було зажди .Ти будеш чекати кінця дня аби піти туди ,де ти зможеш відпочити душею ,адже дім здатен допомогти лише суцільною тишинею .