Пара яблук
М.
Твій сон, оголений і чистий,
Окутує спокуса-ніч.
Зірок окрилене намисто
Тобі так личить. У сторіч
Такий же спокій. Незбагненно
Твої висвічує вуста
Яскравий місяць. Гобелени
Вдягають місто. Неспроста
Тремтять повіки безголосо,
Спивають збудження тепло.
Художник юну, злотокосу
Поклав тебе на м’яте тло…
Це сюр. Гармонія Далі…
… і пара яблук на столі…
02.04.14
© Copyright: Василь Кузан, 2014
Свидетельство о публикации №214040302373
Свидетельство о публикации №214040302373
Рецензии