Блакитну квітку сонячних небес,
Похмурих днів тривогу, загадковість
Бентежний буревій - усе приймеш,
Як вищий дар, як чашу світла повну.
Весна вертає -
меншає тебе,
Душа злітає,вищає до Бога.
Неначе брама, сяйво голубе,
Жарина серця, простір,більш нічого.
І тихий вітер в хмарах понесе
Згорілі свічі, бо життя недовге,
Весною гаснуть і лишають все
Ті, що чекати вже не мали змоги...
Зірки засяють відблиском очей,
Зорі вечірньої останній погляд.
Блакитну квiтку сонячних небес...
© Copyright: Борис Смыковский, 2014
Свидетельство о публикации №214040300687
Свидетельство о публикации №214040300687
Рецензии