того не може бути... але-ж

Синочку  Крим, --
--  я  твоя  мати – Україна ! –   
За  що  покинув  ти  мене ? –
Хiба-ж  тебе  я  не  любила ,
Як  те  дитинство  золоте ...

I  на  Ай Петрi  козьї  тропи,
Коханням   зустрiчi  в  горах,
I  твоi  ранки  ясноокi
Тремтять  росою  на  вустах ...

Твои  крутi  зеленi  схили
Збiгають  в  моря  небокрай,
I  не  забути,  синку,  милий ,
Твiй  кожний  срiбний  водограй ...

Я  пaм'ятаю  кожний  вогник
В  очах  вiкон  твоїх  хатин...
Зiгрiтих  сонцем  i  любов'ю,
Усiх,  хто  поряд  разом  жив ...

Тi  сочнi  грони  винограднi –
У  пiвдень  соняшний  збира ...
Тiла   дiвочi   шоколаднi,
Що  з  хвилями  на  морi  гра ...

...я  знову  дам  тобi  напитись –
Води  холодної  з  Днiпра ... 
Як  снага  злая   маЄ  стрiтись
Ta все,  що  ти  не  добира ...

Я,  твоя  матiр – Україна,
До  серця  ближче  ти  менi,
Нiж  та  безглуздая  повiя,
Що  захлинулась  в  злобi i багнi...
&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&