Коли Сонце за віконцем вже закотиться,
Там за обрієм сховається від втоми,
Я нам постіль приготую в світлі місяця,
Та й чекатиму вночі до свого дому...
Я вдягну на себе млосно тільки ніжності,
Та й на стінах порозвішую жадання...
Я змащу себе маслами лишень з хтивості,
Та й розкидаю по долу слід бажання...
Ти шукатимеш мене в поривах пристрасті,
Та й знайдеш зненацька на перинах...
Ти торнешся поцілунком вуст трояндових,
Та й полинемо в Кохання ми на крилах...
Чекання... Кохання...
© Copyright: Иньфинити Любви, 2014
Свидетельство о публикации №214040501944
Свидетельство о публикации №214040501944
Рецензии
